Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховна Рада призначила суддів КСУ
20 вересня 2019 року Верховна рада України призначила двох суддів Конституційного суду України.
Суддями КСУ були призначені Ірина Завгородня та Олег Первомайський. Окрім них, на посади претендували Микола Короткевич і Наталія Якимчук.
Зазначимо, Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів – по шість призначаються Президентом, Верховною Радою та З’їздом суддів України.
Наразі у КСУ працювали 16 суддів. Від квоти Президента: Олександр Тупицький, Віктор Колісник, Володимир Мойсик, Василь Лемак, Сергій Головатий і Олександр Касмінін, від квоти З’їзду суддів України: Михайло Гультай, Михайло Запорожець, Наталя Шаптала, Олександр Литвинов, Віктор Кривенко, Віктор Городовенко, від квоти Верховної Ради України: Станіслав Шевчук, Сергій Сас, Ігор Сліденко, Микола Мельник.
Додамо, відповідно до статті 9 Закону України «Про Конституційний Суд України» термін повноважень судді складає 9 років без права повторного обрання.
Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги.
Народні депутати оновили склад ЦВК
Верховна Рада України звільнила з посади членів Центральної виборчої комісії у зв’язку із закінченням строку повноважень і призначила нових членів.
Звільнено 13 осіб: Астахову Тамару Валеріївну, Данилевського Юрія Миколайовича, Жиденка Ігоря Григоровича, Лукаш Тетяну Леонідівну, Магеру Андрія Йосиповича, Осадчука Олександра Кузьмича, Охендовського Михайла Володимировича, Райковського Броніслава Станіславовича, Усенко-Чорну Жанну Іванівну, Чупахіна Олександра Михайловича, Швець Юлію Вікторівну, Шелестова Олександра Миколайовича, Шелудька Валерія Євгеновича.
Водночас посади зберігають Катерина Махніцька і Олег Діденко, у яких строк повноважень закінчується у 2021 році.
У свою чергу призначено 14 членів Комісії, кандидатури яких були внесені Президентом України.Це: Алла Басалаєва, Наталія Бернацька, Михайло Вербенський, Андрій Євстігнєєв, Ірина Єфремова, Ольга Желтова, Олег Конопольський, Світлана Кустова, Ольга Лотюк, Віталій Плукар, Євген Радченко, Тетяна Сліпочук, Леонтій Шипілов і Тетяна Юзькова.
Зазначимо, 18 вересня Верховна Рада збільшила кількість членів ЦВК з 15 до 17. Таким чином зараз у Центральній виборчій комісії є одне вакантне місце.
Додамо, відповідно до закону термін повноважень членів Центральної виборчої комісії становить 7 років. Членів ЦВК за поданням Президента призначає та звільняє Верховна Рада.
Верховна Рада направила до КСУ поправки до Конституції
Верховна Рада включила до порядку денного і схвалила направити до Конституційного суду України Президентський проект Закону № 9037 про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
КСУ перевірить законопроект на відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Нагадаємо, законопроект доповнює абзац п’ятий преамбули словами «та підтверджуючи європейську ідентичність українського народу і незворотність європейського і євроатлантичного курсу України».
З Конституції України також виключається положення, яке передбачає використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів.
Окрім того, народні депутати включили до порядку денного законопроект № 6236, поданий 174 народними депутатами, про зміни до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств.
Законопроект направлять до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності його вимогам статей 157 і 158 Конституції.
Зазначимо, документом пропонується доповнити статтю 41 Конституції України новою частиною наступного змісту: «Основою аграрного устрою України є фермерське господарство».
Рада схвалила зміни до КПК щодо закриття кримінального провадження
Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування».
У Міністерстві юстиції зазначають, що прийняття цього закону підвищить рівень захисту прав осіб під час досудового розслідування кримінальних правопорушень та посилить відповідальність службових, посадових осіб правоохоронних органів за неналежне виконання покладених на них обов’язків
Законом внесено зміни до статей 220, 284, 303, 309 Кримінального процесуального кодексу. Серед новацій – надано право учасникам провадження заявляти клопотання про закриття кримінального провадження з підстав відсутності правопорушення, відсутності в діянні складу злочину, набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність або ж коли досягнутий податковий компроміс. Також дозволяється звернутися до слідчого судді з клопотанням про закриття кримінального провадження, якщо закінчилися строки, встановлені для проведення досудового розслідування.
При цьому передбачено, що слідчий, прокурор зобов’язаний розглянути таке клопотання в строк не більше 3 днів з моменту подання і задовольнити за наявності відповідних підстав. При цьому передбачено, що ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні відповідної скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Окрім того, Законом внесено зміни до статті 307 КПК: передбачено посилення відповідальності службових, посадових осіб правоохоронних органів за неналежне виконання покладених на них обов’язків під час досудового розслідування. Передбачено, що ухвала слідчого судді, якою задоволено скаргу на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування, направляється керівнику органу, службовою, посадовою особою якого є слідчий, прокурор, для організації проведення службового розслідування та вирішення питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Законом також внесено зміни до статті 130 КПК, статті 1191 Цивільного кодексу, статей 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Ними передбачена можливість держави, у випадку відшкодування шкоди, завданої слідчим, прокурором, за рахунок Державного бюджету, застосовувати право зворотної вимоги до винних осіб у разі встановлення в їх діях складу не лише кримінального правопорушення, а й за наявності ознак дисциплінарного проступку за результатами службового розслідування, проведеного на підставі рішення суду, яким задоволено скаргу на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування.
Народним депутатам представили проект державного бюджету на 2019 рік
21 вересня 2018 року у Верховній Раді України уряд представив проект державного бюджету на 2019 рік (законопроект № 9000).
У проекті Закону України установлюється прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року – 1 853 гривні (на противагу 1700 грн у 2018 році), з 1 липня – 1 936 гривень (у 2018 р. – 1777 грн ), з 1 грудня – 2 027 гривень (у 2018 р. – 1853 грн), а для основних соціальних і демографічних груп населення.
Для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 1 921 гривня, з 1липня – 2 007 гривень, з 1 грудня – 2 102 гривні;
Для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія): з 1 січня 2019 року – 1 497 гривень, з 1 липня – 1 564 гривні, з 1 грудня – 1 638 гривень.
Мінімальну плату у 2019 році пропонується встановити: у місячному розмірі у сумі 4173 гривні, у погодинному розмірі цифра з 1 січня становитиме 25,13 гривні.
Окрім того, у бюджеті для Верховного Суду України передбачено кошти в сумі 2 млрд грн. Конституційний Суд України має отримати у 2019 році 211 млн гривень. Для Вищого антикорупційного суду передбачено 217 млн гривень і для Вищого суду з питань інтелектуальної власності видатки в сумі 30 млн грн.
Для Державної судової адміністрації України і на здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами заплановано по 13,6 млрд грн.
Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів планується профінансувати на 5 млн гривень.
Для Державного бюро розслідувань передбачено 1,1 млрд грн, а Національного антикорупційного бюро України – 867,5 млн гривень.
Для Генеральної прокуратури передбачені видатки в сумі 7,2 млрд грн, на роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури планується виділити 127 млн грн, для роботи підрозділів, установ та закладів Нацполіції заплановані кошти у сумі 28,8 млрд грн.
Зазначимо, згідно з графіком розгляду Верховною Радою проекту держбюджету перше читання законопроекту заплановане на 18 або 19 жовтня.
У Харкові щорічно проводитимуть Міжнародний юридичний форум
Уряд підтримав проведення на постійній основі Харківського міжнародного юридичного форуму. Це передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 656-р.
Співорганізаторами форуму, який проводитиметься щорічно, виступають Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство освіти і науки, Міністерство юстиції, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Національна академія правових наук.
Функції головного організатора щодо підготовки та проведення форуму здійснюватиме Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
Передбачається, що зазначений форум стане одним із ключових майданчиків для обговорення із міжнародною спільнотою нагальних питань розвитку України як правової держави.
_03_03.png)
