ПІДСУМКИ ТИЖНЯ

            Конституційний Суд розпочав розгляд конституційних скарг

            Конституційний Суд України 21 травня розглянув першу конституційну скаргу у формі письмового провадження.

            Скаргу розглядали на відкритому пленарному засіданні Другого сенату Конституційного Суду України.

            Конституційна скарга стосується перевірки на відповідність Конституції України частини другої статті 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції до внесення змін Законом "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів України".

            Ця норма передбачала, що постанова суду, прийнята за результатами розгляду справи щодо неповаги до суду або Конституційного Суду України, є остаточною і оскарженню не підлягає.

            Відповідно до Закону про КСУ строк конституційного провадження не повинен перевищувати шість місяців.

            Варто зазначити, що станом на 16 травня з початку 2018 року до Конституційного Суду подано майже 200 конституційних скарг.

            Інститут конституційної скарги є новим для України і передбачає право звернення будь-якого громадянина до Конституційного Суду з підстав застосування в остаточному судовому рішенні у справі скаржника Закону, що суперечить Конституції України, коли всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

            Затверджено нове положення про помічника судді

            Рада суддів України оприлюднила текст нового Положення про помічника судді, затвердженого 18 травня 2018 року.

            У положенні зазначається, що посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім статті 92 Закону України "Про державну службу".

            Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років.

            Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

            Помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.

            Призначення на посаду помічника судді здійснюється на підставі письмового подання судді без конкурсного відбору наказом керівника апарату відповідного суду.

            Для осіб, які претендують на посаду помічника судді, може проводитися стажування з метою набуття ними практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей цих осіб.

            Оплата праці помічника судді встановлюється відповідно до Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про оплату праці» і нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що регулюють умови оплати праці працівників патронатних служб, у тому числі в системі правосуддя.

            При цьому Керівник апарату суду має право, за поданням безпосереднього керівника, у межах затвердженого фонду оплати праці відповідного суду помічнику судді:

установлювати: надбавку за інтенсивність праці; надбавку за виконання особливо важливої роботи - до 100 відсотків посадового окладу.

здійснювати: преміювання відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду преміювання відповідного суду.

надавати: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати помічника судді;

виплачувати: надбавку у відсотках до посадового окладу за вислугу років у державних органах у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків посадового окладу; матеріальну допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати помічника судді.

            Кваліфікаційне оцінювання пройшов 81 суддя

            Вища кваліфікаційна комісія суддів України на цьому тижні провела співбесіди та визначила результати кваліфікаційного оцінювання 128 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

            За результатами кваліфікаційне оцінювання успішно склав 81 суддя.

            Це судді Вінницького, Рівненського, Одеського і Львівського апеляційних адміністративних судів, Дніпропетровського, Полтавського, Вінницького, Запорізького і Чернівецького окружних адміністративних судів, а також апеляційних судів Закарпатської і Львівської областей  та господарських судів Донецької, Луганської, Рівненської, Харківської та Одеської області.

            Також посадам відповідають судді районних судів Харківської, Хмельницької, Тернопільської, Закарпатської, Львівської, Сумської, Дніпропетровської та Миколаївської областей.

            Не пройшли кваліфоцінювання суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Руслан Іваницький, суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тамара Новікова і суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Андрій Живоглядов.

            За результатами кваліфікаційного оцінювання суддю Одеського апеляційного адміністративного суду Володимира Романішина визнано таким, що не відповідає займаній посаді.

            Судді, які склали кваліфікаційне оцінювання, продовжать працювати, а ті, що не підтвердили відповідність займаним посадам – будуть звільнені.

            Адвокатам, які надають безоплатну правову допомогу, держава заборгувала 10 млн грн

            У бюджеті системи безоплатної правової допомоги склалася кризова ситуація.

            У всіх регіонах країни перед адвокатами виникла заборгованість за надані ними послуги на підставі доручень центрів БПД.

            Заборгованість перед адвокатами, які надають послуги за дорученнями центрів безоплатної правової допомоги, сягнула 10 мільйонів гривень.

            Очільниця Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова наголосила на необхідності змінити модель БПД, а саме: передбачати передачу радам адвокатів регіонів адміністративних функцій, уточнення критеріїв, за якими особа має право на безоплатну правову допомогу, вільний вибір захисника та неможливість втручатися в діяльність адвоката.

            Крім того, у НААУ пропонують запустити механізм запровадження монополії через зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», що враховували б особливості закупівлі послуг на правову допомогу, або прийняття окремого Закону України «Про державні закупівлі правових послуг».

            З 1 січня 2018 року розмір оплати за годину роботи адвоката за надання правової допомоги становить 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта надання безоплатної вторинної правової допомоги до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

            Крім того, обмежено розмір винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на окремій стадії провадження чи процесу тридцятьма розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта (що станом на сьогодні становить 52 860 грн), а у разі, якщо тривалість стадії провадження чи процесу становить понад один рік – п’ятдесятьма такими розмірами (що станом на сьогодні становить 88 100 грн).

            ЄСПЛ визнав мораторій на продаж землі порушенням прав людини

            Абсолютна заборона на продаж чи купівлю сільськогосподарських земель в Україні є порушенням прав людини. Про це йдеться у рішенні Європейською суду з прав людини у справі «ZelenchukandTsytsyura v. Ukraine (applicationnos. 846/16 and 1075/16)» від 22 травня 2018 року .

            До ЄСПЛ звернулися мешканці Івано-Франківська і Тернополя зі скаргою, що мораторій на продаж землі порушує їхнє право власності на цю землю. У своїй заяві вони послалися на статтю 1 протоколу 1 – захист власності – Європейської конвенції з прав людини.

            Суд у своєму рішенні зазначив, що після розпаду Радянського Союзу Україна розподілила землю переважно поміж екс-працівниками колгоспів, однак ввела, ймовірно на тимчасових засадах, так званий земельний мораторій. Уряд стверджував, що це убезпечить від концентрації землі у кількох руках і зупинить збідніння селян.

            Поміж тим суд постановив, що держава не забезпечила баланс поміж інтересами громади і особистими інтересами власників. Суд зауважив, що жоден інший член Ради Європи не ввів такої заборони і звернув увагу на непослідовність української влади у питанні відміни мораторію.

            У рішенні ЄСПЛ встановив, що український уряд має напрацювати більш збалансоване законодавство для власників землі, водночас це не означає, що Україна має негайно повністю відкрити ринок сільськогосподарської землі для продажу.

            Зауважимо, позивачам не встановили жодної сатисфакції.

            Нагадаємо, 31 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України», яким строк дії мораторію на продаж чи відчуження іншим способом земель сільськогосподарського призначення продовжується на один рік – до 1 січня 2019 року. Додамо, мораторій на продаж сільськогосподарських земель діє з 2002 року.