Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Кваліфікаційне оцінювання вже пройшли 694 судді
Станом на 14 травня 2018 року 10% суддів, які проходили кваліфікаційне оцінювання, не підтвердили відповідності займаній посаді.
Для першої тисячі суддів місцевих та апеляційних судів зараз триває останній етап кваліфікаційного оцінювання – «співбесіда». Загалом з 23 березня по 14 травня 2018 року Комісія у складі чотирьох окремих колегій провела співбесіди з 694 суддями.
За результатами ухвалено такі рішення:
518 суддів підтвердили відповідність займаній посаді;
18 суддів не підтвердили відповідності займаній посаді (16 з них без висновків Громадської ради доброчесності);
стосовно 2 суддів припинено оцінювання (у зв’язку зі звільненням);
стосовно 29 суддів зупинено оцінювання (через відкриті дисциплінарні справи у ВРП, а також наявність ознак дисциплінарного проступку в діях судді);
стосовно 122 суддів оголошено перерву;
стосовно 5 суддів відкладено розгляд питання.
За результатами перевірки тестових та практичних завдань 37 суддів не склали іспиту, а отже, стосовно них ухвалюються рішення про невідповідність займаній посаді.
Таким чином, станом на 14 травня 2018 року щодо 573 суддів завершено процедуру кваліфікаційного оцінювання, а саме: 518 суддів (90%) будуть рекомендовані Вищій раді правосуддя для призначення на відповідні посади; 55 суддів (10 %) з тих, хто не склав іспиту або не пройшов співбесіди, будуть рекомендовані до звільнення.
Загалом під час процедури оцінювання 999 суддів 28 суддів написали заяву про звільнення з посади.
Перерву стосовно 122 суддів оголошено через наявність питань у Комісії щодо інформації, яка міститься в досьє судді, а також через висновки Громадської ради доброчесності, надані Комісії з неналежним їх оформленням, зокрема із відсутніми підписами членів ГРД, які за них голосували. Для того, щоб ВККСУ могла врахувати ці висновки, ГРД було надано додатковий час для впорядкування документації.
Нагадаємо, що кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді запроваджено у рамках судової реформи для всіх суддів України. Для першої тисячі суддів оцінювання оголошено 22 жовтня 2017 року і триває вже 7 місяців.
Із числа суддів, які пройшли оцінювання, перші 95 суддів, призначені на посаду строком на 5 років, у яких закінчились повноваження, за його результатами вже рекомендовані Вищій раді правосуддя для призначення на посади та розпочнуть відновлювати правосуддя в судах.
Співбесіди з рештою суддів з першої групи продовжаться 15 травня 2018 року.
Друга група суддів наразі складає іспити, після чого пройде психологічні тестування, перевірку досьє та співбесіди з членами Комісії.
Комісія нагадує, що до початку кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді кількість вакансій в місцевих та апеляційних судах України вже становила 28% від загальної чисельності суддів країни.
ВККСУ оприлюднила досьє на майже 500 суддів
На сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розміщено 464 досьє другої групи суддів, які пройдуть кваліфікаційне оцінювання.
Нагадаємо, що рішення про кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді другої групи суддів було прийнято Комісією 1 лютого 2018 року.
Відповідно до ст. 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівське досьє містить:
1) копії всіх заяв судді, пов’язаних з його кар’єрою, та доданих до них документів;
2) копії всіх рішень, прийнятих щодо судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя, Вищою радою юстиції, органами суддівського самоврядування, Президентом України або іншими органами, які приймали відповідні рішення;
3) інформацію про результати участі судді у конкурсах на зайняття посади судді;
4) інформацію про результати проходження в Національній школі суддів України спеціальної підготовки кандидата на посаду судді, підготовки судді упродовж перебування на посаді судді;
5) інформацію про результати кваліфікаційного оцінювання судді та регулярної оцінки судді упродовж перебування на посаді;
6) інформацію про здійснення викладацької діяльності;
7) інформацію про зайняття суддею адміністративних посад з копіями відповідних рішень;
8) інформацію про обрання (призначення) судді до органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції;
9) інформацію про ефективність здійснення судочинства суддею, зокрема: а) загальну кількість розглянутих справ; б) кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; в) кількість рішень, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; г) кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; ґ) дотримання строків розгляду справ; д) середню тривалість виготовлення тексту вмотивованого рішення; е) судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді;
10) інформацію про дисциплінарну відповідальність судді, зокрема: а) кількість скарг на дії судді; б) кількість дисциплінарних проваджень та їх результати;
11) інформацію щодо дотримання суддею правил професійної етики: а) відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки судді правилам суддівської етики;
12) інформацію щодо відповідності судді критерію доброчесності, зокрема, відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до цього Закону та законодавства у сфері запобігання корупції;
13) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
14) результати тестувань щодо відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання (у разі їх проведення);
15) результати застосування інших засобів встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання (у разі їх застосування);
16) висновок Громадської ради доброчесності (у разі його наявності);
17) інші відомості та дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яку іншу інформацію щодо судді, визнану рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такою, що підлягає включенню до суддівського досьє.
У Міністерстві юстиції нові призначення керівництва
Кабінет Міністрів України звільнив заступника Міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергія Шкляра із займаної посади за власним бажанням.
За 3 роки роботи Сергія Шкляра у команді Міністерства юстиції йому вдалося запровадити низку ініціатив, які забезпечили реформування системи виконання судових рішень та рішень інших органів.
Натомість посаду заступника Міністра з питань виконавчої служби зайняла Світлана Глущенко, яка до цього обіймала посаду заступника Міністра юстиції. Раніше Світлана Глущенко працювала на посаді директора департаменту забезпечення діяльності судової палати в цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Прийнято за основу законопроект про підстави проведення експертизи
Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо підстав проведення експертизи».
У пояснювальній записці нагадують, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». А з 15 березня 2018 року змінами встановлюється обов’язок слідчого звернутись до суду для отримання експертного висновку.
Відповідно до діючої процедури, коли людина помирає, на місце смерті приїжджають лікарі та слідчі. Лікар констатує смерть, а слідчий порушує справу за фактом смерті та складає постанову про проведення судово-медичної експертизи. Тільки після цього труп разом з постановою може бути направлений та прийнятий у морзі.
«Після внесення змін, експертиза залишається обов’язковою та може бути проведена лише на підставі рішення суду. При цьому, не до кожного суду можна буде звертатись, а лише за місцем юридичної реєстрації органу досудового розслідування. При цьому, суду дається 72 години на вирішення даного питання, але у цей період тіло не можна буде направити до моргу», – зазначають автори законопроекту.
Таким чином, з 15 березня цього року тіло померлого має зберігатись у родичів не менш ніж 72 години. Проте, яким чином це буде відбуватись, закон відповіді не дає. Крім того, відсутня процедура отримання дозволу на поховання. Оскільки вона потребуватиме висновку експерта через суд, похорони затягуються на невизначений термін.
Відтак законопроектом передбачається встановити, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Відповідні зміни пропонується внести до статей 242, 243, 244 Кримінального процесуального кодексу та виключити статтю 71 у Законі України «Про судову експертизу».
Змінено порядок проходження конкурсу на посади державної служби
Кабінет Міністрів України постановою від 10 травня 2018 року № 374 вніс зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби.
Порядком передбачено зменшення навантаження на кандидатів та членів конкурсних комісій шляхом оптимізації конкурсної процедури на зайняття посад фахівців з питань реформ, зокрема в частині проведення тестування на знання спеціального законодавства для автоматизації перевірки професійних знань та зниження рівня прохідного балу за тестуванням на аналітичні здібності та здібності щодо здатності працювати з інформацією.
Тестування на знання спеціального законодавства проводиться з метою визначення рівня знань нормативно-правових актів, зазначених у компонентах відповідної вимоги до професійних знань кандидата, що пов’язані із завданнями та змістом роботи державного службовця.
Усі кандидати, які претендують на одну посаду, проходять однакове тестування.
Кожен перелік тестових питань на знання спеціального законодавства та варіанти відповідей затверджуються державним органом, у якому оголошено конкурс, після чого оприлюднюється на його офіційному веб-сайті та Єдиному порталі вакансій державної служби НАДС. Зазначений перелік включає не менш як 100 питань на знання не більше п’яти нормативно-правових актів, які застосовуються:
для виконання завдань державного органу — для посад фахівців з питань реформ категорії “А”;
для виконання завдань відповідного директорату (генерального департаменту) — для посад фахівців з питань реформ категорій “Б” та “В”.
Кожне питання передбачає чотири варіанти відповіді, один з яких є правильним.
Під час проведення тестування на знання спеціального законодавства питання для кожного кандидата обираються автоматично з відповідного переліку тестових питань. Одне тестове завдання включає 25 тестових питань.
Час для проведення тестування на знання спеціального законодавства повинен становити не більше ніж 25 хвилин.
Розпочалися перевірки з ліквідації заборгованості по сплаті аліментів
З 14 травня мобільні групи з ліквідації заборгованості по аліментах з розпочали контрольні перевірки проведуть в Тернопільській, Херсонській, Волинській, Закарпатській та Запорізькій областях.
З 21 травня мобільні групи працюватимуть у Харківській, Чернівецькій, Полтавській, Миколаївській, Чернігівській областях та в м. Києві. Вона також зазначила, що з початку дії Закону «Чужих Дітей Не Буває» обсяг стягнених коштів з боржників аліментів збільшився в декілька разів.
У деяких регіонах сума сплати заборгованості з виплати аліментів зросла у понад 15 разів. Так, в Луганській області державним виконавцям вдалося стягнути більше 20 млн грн аліментів, що в 15,5 разів більше, ніж до початку дії Закону. У Миколаївський – 33,5 млн грн (в 10 разів більше), у Рівненській – майже 30 млн. грн (в 6 разів більше).
Лідерами зі стягнення боргів зі сплати аліментів після початку дії закону є Дніпропетровська область із сумою стягнення 152,1 млн грн; Одеська область – 103,6 млн грн і Полтавська область - 73,6 млн грн.
Такі показники свідчать, що Закон працює і започатковані ним нововведення є дієвим мотиватором для недобросовісних батьків сплачувати аліменти на дитину, переконані у Міністерстві. Водночас Мінюст продовжуватиме кампанію з посилення відповідальності за несплату аліментів. Зокрема, Верховна Рада прийняла у першому читанні другий пакет законодавчих новацій, які передбачають ще більше посилення тиску на неплатників аліментів.
_03_03.png)
