Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Набули чинності зміни до Кримінального кодексу, які встановлюють мінімальний вік статевого повноліття
18 квітня набув чинності Закон України № 2334-VIII "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації".
Законом передбачені зміни до статті 155 Кримінального кодексу України, якими криміналізуються добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла 16-річного віку, вчинені повнолітньою особою. За це передбачається відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Таким чином, встановлюється мінімальний вік статевого повноліття, що відповідає рекомендаціям Комітету ООН з прав дитини, а також не виникає потреби в обов’язковому проведенні судово-медичної експертизи для встановлення статевої зрілості потерпілої особи, що суттєво полегшує процес кваліфікації та доказування цього злочину.
Крім того, використання запропонованого у Законі вікового критерію та відмова від вживання терміна «статева зрілість» різко знизить ймовірність об’єктивного ставлення у провину, оскільки суб’єктивна сторона цього складу злочину вимагає від винного усвідомлення, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості.
Кваліфікаційне оцінювання пройшли ще 109 суддів
Вища кваліфікаційна комісія суддів України на цьому тижні провела співбесіди та визначила результати кваліфікаційного оцінювання 141 судді місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
За результатами кваліфікаційне оцінювання пройшли 109 суддів.
Це судді апеляційних судів Львівської, Миколаївської, Житомирської, Кіровоградської, Вінницької, Черкаської, Харківської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької та Донецької областей.
Також кваліфоцінювання пройшли судді Оболонського, Дарницького, Солом'янського, Святошинського і Дніпровського районних судів міста Києва та ще понад 20 суддів з місцевих судів інших регіонів.
Не пройшов кваліфоцінювання суддя Дніпровського районного суду міста Києва Ярослав Вернидубов, судді Печерського райсуду Києва Вікторія Горкава та Катерина Москаленко, суддя Деснянського суду столиці Сергій Ярошенко, суддя Шевченківського райсуду Києва Валентина Маліновська, суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Євген Башмаков та суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Денис Щербак.
Верховний Суд виніс зразкове рішення у справі щодо перерахунку пенсій прокурорам
Верховний Суд розглянув як зразкову адміністративну справу про відмову прокуратури у видачі довідки про зарплату для перерахунку пенсій. Рішення у зразковій справі № 825/506/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив 16 квітня 2018 року.
Нагадаємо, у позові до прокуратури Чернігівської області позивач просив визнати неправомірною відмову у видачі довідки про заробітну плату та зобов’язати видати таку довідку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» станом на 1 вересня 2017 року.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідач, коли надав відповідь про відсутність у прокурорів права на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», діяв не в межах повноважень, визначених Конституцією і законами України. На думку позивача, неправомірні дії відповідача порушують його право на звернення до пенсійного органу для отримання пенсії у більшому розмірі.
Однак Верховний Суд відмовив у визнанні неправомірними дій прокуратури Чернігівської області щодо відмови у видачі довідки про заробітну плату та зобов’язанні видати таку довідку.
Затверджено нову процедуру складання адвокатського іспиту
Національна асоціація адвокатів своїм рішенням від 30 березня затвердила Концепцію реформування процедури складення кваліфікаційного іспиту для отримання права на зайняття адвокатською діяльністю.
Зокрема, визначено, що з 1 вересня 2018 року складення кваліфікаційного іспиту відбуватиметься за новою процедурою.
Зміни передбачені як в порядку подання документів для складення кваліфікаційного іспиту, так і у власне процедурі адвокатського іспиту.
Для складення кваліфікаційного іспиту документи подаватимуться через "єдине вікно" на сайті НААУ і автоматично розподілятимуться заявки за місцем проживання. Оплатити збір за складення іспиту можна буде під час подачі аплікаційної форми та самостійно обрати дату складання іспиту на сайті.
Власне процедура кваліфікаційного іспиту передбачатиме тестування на виявлення теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури та адвокатської етики та практичні завдання із вирішенням юридичних задач, складення процесуальних та інших документів, необхідних адвокату в повсякденній роботі.
Тест у галузі права включатиме 100 запитань, об'єднаних у 10 тематичних блоків. На його виконання відводитиметься 2 год 20 хв.
У разі отримання 94% правильних відповідей за тести, аплікант допускатиметься до другого етапу іспиту.
Практичні завдання включатимуть три блоки: кримінальне право та процес, цивільне/господарське/адміністративне право та процес, робота з клієнтом (складання договору про надання правової допомоги, правильність заповнення ордеру, консультації тощо).
Тривалість практичної частини - чотири з половиною години, із розрахунку 1,5 год на кожен блок.
Під час перевірки практичних завдань оцінюватимуть форму та зміст, юридичне обґрунтування, практику ЄСПЛ та охайність.
Результати завантажуватимуться на сервер НААУ та перевірятимуться кваліфікаційною палатою КДКА. Результат приходитиме в особистий кабінет на сайті НААУ протягом 1 місяця.
При цьому існує можливість оскаржити рішення КДКА регіону в ВКДКА протягом 1 місяця, а ВКДКА, у свою чергу, в праві скасувати рішення КДКА та прийняти рішення про видачу свідоцтва.
У Конституційному Суді оскаржують скасування перерахунку пенсій держслужбовцям
До Конституційного Суду України надійшло подання народних депутатів, в якому суд просять визнати неконституційними норми про скасування з 2015 року перерахунку пенсій для державних службовців.
У поданні зазначається, що з 2003 року діяла норма у Законі "Про державну службу" від 1993 року, яка дозволяла державному службовцю, який вийшов на пенсію, отримувати підвищення своєї пенсії виходячи із того, яку заробітну плату отримує державний службовець такого самого рангу та на тій самій або аналогічній посаді, тобто у разі підвищення посадових окладів працюючих держслужбовців проводився перерахунок раніше призначених пенсій.
Однак з 2015 року уряд отримав повноваження визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям. Однак положень у своїх актах, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, Кабмін не встановив.
До того ж після набрання чинності новим Законом "Про державну службу" у 2016 році, втратили чинність норми статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-ХII "Про державну службу". Тому починаючи з 01.12.2015 року державні службовці, які вийшли на пенсію, не отримують перерахунку пенсії внаслідок підвищення заробітної плати діючих державних службовців.
Тому народні депутати просять Конституційний Суд визнати такими, що не відповідають Конституції України окремі положення закону «Про державну службу» 2015 року, законів № 889-VIII, 76-VIII, 213-VIII.
У разі якщо КСУ визнає неконституційними вищезазначені норми, то з дня набрання чинності відповідного рішенням Конституційного Суду України відновиться законодавча підстава для перерахунку пенсій у разі підвищення зарплат працюючим держслужбовцям.
Затверджено порядок ЗНО для вступників-правників на магістратуру
Міністерство освіти і науки визначило, як цього року будуть організовані та проведені вступні випробування для вступників на магістратуру зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право», що проводяться за технологією ЗНО.
Такі вступники складатимуть єдиний вступний іспит з іноземної мови: англійської, або німецької, або французької, або іспанської та єдине фахове вступне випробування з права та загальних навчальних правничих компетентностей. Блок «Право» міститиме тест з 8 дисциплін (конституційне, адміністративне, цивільне, цивільне процесуальне, кримінальне, кримінальне процесуальне право України, міжнародне публічне право та міжнародний захист прав людини). Другий блок включатиме тестування таких компетентностей: аналітичне мислення, критичне мислення, логічне мислення.
Реєстрація учасників розпочнеться 14 травня і триватиме до 18-ї год. 5 червня. Іспит з іноземної мови відбудеться 11 липня, а з права та правничих компетентностей – 13 липня.
Результати тестування розміщуватимуться в електронних кабінетах учасників на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
На бюджет надання рекомендацій для зарахування відбудеться до 13 серпня, а саме зарахування – до 20 серпня.
Діє Закон, який дозволяє узаконити самобуди, збудовані у період з 1992-го по 2015 рік
20 квітня 2018 року набув чинності Закон № 2363-VIII "Про внесення зміни до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт".
Цим законом вносяться зміни до Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", які відновлюють термін прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу.
Змінами встановлюється, що орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:
збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;
збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.
_03_03.png)
