Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Рада частково скасувала зміни до КПК, які набули чинності 15 березня
Верховна Рада України прийняла зміни до Кримінального процесуального кодексу, частково скасувавши норми, що вступили в дію 15 березня 2018 року.
Законом внесено зміни до статей 132, 184, 234 Кримінального процесуального кодексу, якими виключено положення про те, що подання клопотання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення обшуку чи обрання запобіжних заходів, призначення експертизи здійснюється виключно на підставі ухвали слідчого судді і подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями, клопотання слідчих, прокурорів про застосування забезпечення заходів кримінального провадження або проведення обшуків, які подані до відповідних судів до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Це означає, що після набрання чинності відповідних змін, до Шевченківського районного суду міста Києва будуть звертатися тільки ті органи досудового розслідування, які знаходяться в територіальній юрисдикції Шевченківського району міста Києва.
Після набрання чинності вказаним законом, слідчі з усіх районів міста Києва та Київської області звертатимуться з такими клопотаннями до відповідних місцевих судів.
Перша тисяча суддів завершила складати іспити в межах кваліфоцінювання
Перша група суддів місцевих та апеляційних судів загальною кількістю 988 осіб завершила складати іспит під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Іспити для першої групи суддів тривали з 14 лютого по 15 березня і за цей час їх склали 942 із 988 суддів, 402 – з місцевих судів, 540 – з апеляційних.
Серед суддів місцевих судів іспит складали: 291 суддя загальних судів; 55 суддів господарських судів; 56 суддів окружних адміністративних судів.
Серед суддів апеляційних судів: 392 судді загальних судів; 35 суддів господарських судів; 113 суддів адміністративних судів.
46 суддів, які не з’явились на іспит із поважних причин, складатимуть його пізніше.
Комісія вже визначила результати іспиту стосовно 332 суддів. Серед них п’ятеро іспит не склали (один суддя апеляційного господарського суду та чотири – апеляційних судів), всі інші допущені до наступних етапів оцінювання – співбесід та дослідження суддівських досьє, які розпочалися 23 березня.
Наступна група із 1790 суддів розпочала складати іспити 22 лютого 2018 року. Раніше кваліфікаційне оцінювання вже пройшли 500 суддів, а отже, зараз його мають пройти ще 5200 суддів із всієї України. Комісія планує завершити перевірку всіх суддів до кінця цього року.
Процедуру банкрутства врегулюють новим кодексом
Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Кодексу України з процедур банкрутства. Проектом Кодексу пропонується встановити умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Проектом в частині реформування корпоративного банкрутства, серед іншого пропонується:
ліквідувати зайві бар’єри та спростити доступ до процедур, зокрема, самого боржника;
збільшити можливості для санації та створити ефективні механізми позасудового врегулювання;
виключити всі положення, що можуть розглядатися як підстава для звільнення від боргів, крім випадків, коли кредитори на це погоджуються;
об’єднати мирову угоду та санацію в єдину процедуру;
покращити умови участі у процедурах банкрутства забезпечених кредиторів, для чого, зокрема: надати забезпеченим кредиторам право ініціювати справу про банкрутство; передбачити можливість участі забезпечених кредиторів у голосуванні при ухваленні рішень; встановити, що під час процедури санації боржника за клопотанням забезпеченого кредитора суд може ухвалити рішення про припинення дії мораторію щодо його вимог, якщо предмет забезпечення не використовуватиметься для процедури санації боржника;
підвищити рівень захищеності прав усіх кредиторів, для чого, зокрема: передати ключові повноваження від комітету кредиторів до зборів кредиторів; зменшити кворум при повторному проведенні перших зборів, якщо перша спроба не вдалася через неприбуття кредиторів із необхідною кількістю голосів; запровадити голосування щодо схвалення плану санації класами кредиторів; забезпечити участь кредиторів у виборі арбітражного керуючого; встановити обов’язок арбітражного керуючого розкривати кредиторам інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство через інтернет; встановити пріоритетність вимог поточних кредиторів перед конкурсними;
скоротити строки розгляду справ, зокрема, за рахунок: зменшення кількості оскаржень;
удосконалити положення закону, що стосуються продажу активів боржника, чим забезпечити основу для продажу майна за найвищою ціною, зокрема: запровадити правила щодо контролю за продажом істотних активів; забезпечити продаж усього майна на конкурентній основі на аукціоні; вдосконалити правила оповіщення про продаж майна (через інтернет);
забезпечити стабільність укладених на аукціоні договорів;
вдосконалити положення, що забезпечують збереження працюючого бізнесу тощо.
Справи про банкрутство фізичної особи відповідно до проекту мають розглядатися господарським судом за місцем проживання фізичної особи.
Проектом пропонується впровадження двох типів процедур - судових та досудових, що дасть більше можливостей для учасників таких правовідносин обрати найкращу форму врегулювання заборгованості фізичної особи. Передбачено дві судові процедури: реструктуризація боргів боржника і задоволення вимог кредиторів, що відповідає найкращій світовій практиці регулювання зазначених правовідносин. Мирова угода, представлена у проекті як інститут процесуального права, метою якої є припинення судового розгляду справи шляхом досягнення домовленості сторонами справи.
Участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство є обов’язковою, допомога незалежної професійної особи у такій категорії справ є надзвичайно важливою і суттєво впливає на ефективність застосованих процедур.
Рада дозволила узаконити самобуди, збудовані до квітня 2015 року
Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт".
Законом встановлюється, що орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:
збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;
збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.
Відповідні зміни вносяться до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Наразі ж у Законі передбачено, що узаконити свої збудовані будинки, господарські будівлі, прибудови можна було до 31 грудня 2015 року.
Правова позиція Верховного Суду щодо сплати судового збору у справах про захист прав споживачів
Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення, яким визнала, що позивачі у справах про захист їхніх прав як споживачів звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» не лише у суді першої інстанції.
Відсутність у Законі України «Про судовий збір» серед осіб, які звільняються від сплати цього збору, категорії споживачів не може означати те, що останні не мають вказаної пільги, оскільки така встановлена спеціальним щодо споживачів Законом.
Більше того, Закон «Про судовий збір» не скасував відповідну пільгу у Законі «Про захист прав споживачів», а вніс до нього зміни. Цим Парламент засвідчив збереження для споживачів пільги зі сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Відтак, Велика Палата Верховного Суду відступила від правової позиції, висловленої Верховним Судом України у 2017 році у справах № 6-185цс17 і № 6-916цс17, згідно з якою споживач звільнявся від сплати судового збору лише при поданні позовної заяви та мав сплачувати такий збір за подання до суду, зокрема, апеляційної скарги.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що порушені права споживача можуть бути захищені не лише у суді першої інстанції, але й у судах інших інстанцій, розгляд справи в яких є частиною єдиного цивільного процесу.
Набув чинності Закон про відновлення кредитування у зоні АТО
21 березня набув чинності Закон України від 21 грудня 2017 року № 2266-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо відновлення можливостей розвитку малого та середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення антитерористичної операції".
Кілька років тому було прийнято рішення про встановлення мораторію на стягнення за договорами іпотеки та застави, а також заблокована можливість укладення нових договорів для банків на території Донецької та Луганської областей. Тепер цей мораторій скасовано, що відповідно розблоковує отримання нових кредитів за договорами іпотеки.
Також у ст. 2 Закону № 1669 уточнено, що положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і ФОП, місцезнаходженням яких є територія проведення АТО (крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону), якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.
Крім того, відновлено норму про право іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки, право на продаж предмета іпотеки чи реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах. Згідно зі змінами до ст. 9 Закону, "Положення частини першої цієї статті, крім зупинення дії статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти) Закону України "Про іпотеку", не поширюються на нерухоме майно фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб - суб’єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після 1 січня 2018 року, або за договорами, до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій".
Відбувся Міжрегіональний судовий форум
19 березня у Підгірцях Київської області відбувся Міжрегіональний судовий форум на тему: «Вища кваліфікаційна комісія суддів: кадри вирішують усе!».
Першу сесію форуму було присвячено конкурсним процедурам Комісії. Зокрема, члени Комісії назвали п’ять основних кадрових процедур Комісії в цьому році, а саме: другий конкурс до Верховного Суду, конкурс до Антикорупційного суду, конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, добір на посаду судді, кваліфікаційне оцінювання суддів.
Також йшлося про конкурс до Вищого суду інтелектуальної власності, а саме, що до конкурсу до IP-суду подали заяви кандидати, які брали участь у конкурсі до Верховного Суду, і в межах цього конкурсу проходили кваліфікаційне оцінювання. Тому перед ВККСУ постало питання, Чи потрібно таким суддях повторно проходити кваліфоцінювання в межах конкурсу до IP-суду.
Зрештою Комісія вирішила допустити до конкурсу всіх кандидатів, які брали участь у конкурсі на посади суддів у ВС. При цьому їхні результати конкурсу до ВС братися до уваги не будуть.
Другу сесію форуму було присвячено оцінюванню суддів. В обговоренні йшлося про регулярне та кваліфікаційне оцінювання, взаємодію судів зі ЗМІ та Концепцію прямих зв’язків судів із громадськістю.
Третю сесію форуму присвятили кадровому резерву судової влади: розглядалися питання стажування в судах, правового статусу помічника в суді, навчання суддів і стажування в органах суддівського самоврядування.
_03_03.png)
