flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Підсумки тижня

19 березня 2018, 10:37
ПІДСУМКИ ТИЖНЯ: ЗМІНИ ДО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ТА КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСІВ, ПРИЗНАЧЕННЯ ОМБУДСМЕНА, ОБРАННЯ ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ КСУ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТАТУТУ НАЦПОЛІЦІЇ, НОВІ РОЗМІРИ КОМПЕНСАЦІЇ СУДОВИХ ВИТРАТ

УКРАЇНА

 

Введено в дію зміни до Кримінального процесуального кодексу

            15 березня введено в дію зміни до низки статей Кримінального процесуального кодексу, прийняті парламентом у рамках судової реформи.

            Змінами до КПК встановлено правила подання та розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження за територіальною юрисдикцією. Відтепер такі клопотання подаються до суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа. Те ж саме стосується і клопотань про застосування запобіжних заходів та винесення ухвал про проведення обшуків.

            Внесено зміни і до правил обчислення строків досудового розслідування – встановлено, що відлік строку досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей до ЄРДР та з моменту повідомлення про підозру.

            Так, з моменту внесення відомостей до ЄРДР у слідчого буде від 6 (для кримінальних проступків) до 18 (для тяжких та особливо тяжких злочинів) місяців на розслідування будь-якої справи, а з моменту повідомлення про підозру – максимум 2 місяці. Продовжити строк досудового розслідування можна буде на термін до 12 місяців максимум, однак тепер рішення про продовження строку досудового розслідування прийматиме керівник місцевої прокуратури, заступник генерального прокурора, якщо таке продовження не перевищує трьох місяців. Якщо ж досудове розслідування необхідно продовжити до півроку чи року, то тепер таке рішення має ухвалити слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим із його керівником. Такі ухвали слідчого судді оскарженню не підлягатимуть.

            Важливим є те, що клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п’яти днів до спливу строку досудового розслідування, в строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

            Зміни до КПК надають право оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

            Щодо проведення обшуків з’явилися нові норми: у клопотанні про проведення обшуку тепер, окрім іншого, потрібно зазначати індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; слідчий суддя може відмовити в обшуку, якщо не доведено, що обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів; якщо суддя відмовив у проведенні обшуку, то повторно таке клопотання вже не може бути подано.

            Змінами до окремих статей КПК передбачається, що відтепер слідчий або прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням не до експерта, а до слідчого судді для проведення експертизи. При цьому слідчий суддя самостійно визначає експерта, якого необхідно залучити, або експертну установу, якій необхідно доручити проведення експертизи.

            Зміни до КПК, які введено в дію 15 березня 2018 року, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

            Правоохоронні органи, так окремі суди, на яких з 15 березня значно збільшиться навантаження, давно вже висловлювалися проти таких законодавчих новел. Однак парламентарії не поспішають скасовувати нові правила Кримінального процесуального кодексу.

Призначено нового Уповноваженого з прав людини

            Верховна Рада України призначила Людмилу Денісову Уповноваженим з прав людини.

            Цю посаду за законом Денісова обійматиме 5 років поспіль.

            Загалом же на пост омбудсмена висувалося три кандидатури: Сергій Алексєєв, Людмила Денісова і Андрій Мамалига. Пізніше Алексєєв зняв свою кандидатуру.

            Нагадаємо, що обрання омбудсмена мало відбутися ще навесні 2017 року. Тоді у Валерії Лутковської завершився 5-річний термін каденції на посаді Уповноваженого. Однак визначення кандидатури нового Уповноваженого затягнулося аж до 2018 року і весь цей час Лутковська продовжувала очолювати офіс омбудсмена.

Уряд затвердив нові граничні розміри компенсації витрат за розгляд справ у суді

            Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", встановивши нові розміри компенсації. Зміни внесені постановою Кабміну від 28 лютого 2018 року № 155.

            Так, за втрачений заробіток - cтороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові у зв’язку з з явкою до суду компенсація обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, однак загальний розмір виплати не може перевищувати суми, розрахованої за відповідний час, виходячи із трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

            За відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові у зв’язку з явкою до суду компенсація обчислюється пропорційно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати його розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.

            Компенсація за витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи, а за витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові - не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

            Компенсація судових витрат у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення. Якщо обидві сторони у цивільній або адміністративній справі звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави в їх фактичному розмірі, але не більше граничних розмірів компенсації таких витрат.

Верховна Рада прийняла Дисциплінарний статут Нацполіції

            Верховна Рада прийняла Закон "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

            Законодавчим актом затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який розроблено Міністерством внутрішніх справ України на виконання підпункту 8 пункту 7 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».

            Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

            Дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

            Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджується законом.

Рада внесла зміни до Кримінального кодексу

            Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації".

            Зміни до законодавства України з питань захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації розроблені з метою гармонізації законодавства України із положеннями Факультативного протоколу щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії до Конвенції ООН про права дитини, ратифікованого Верховною Радою України 3 квітня 2003 р., Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, що ратифікована Україною 20 червня 2012 р. та Європейської соціальної хартії (переглянута), ратифікованої Україною 14 вересня 2006 р.

            Змінами до статті 155 Кримінального кодексу України криміналізуються добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла 16-річного віку, вчинені повнолітньою особою. Таким чином, встановлюється мінімальний вік статевого повноліття, що відповідає рекомендаціям Комітету ООН з прав дитини, а також не виникає потреби в обов’язковому проведенні судово-медичної експертизи для встановлення статевої зрілості потерпілої особи, що суттєво полегшує процес кваліфікації та доказування цього злочину.
            Також Законом розширено коло суб’єктів статей 155, 156 КК України, шляхом застосування словосполучення «близькі родичі або члени сім’ї» в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України.

            Законом також доповнено ст. 302 КК України «Створення або утримання місць розпусти і звідництво» частиною 4, якою передбачена відповідальність за вчинення такої діяльності із залученням малолітньої особи та встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Обрано заступника Голови Конституційного Суду України

            15 березня на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України заступником Голови Конституційного Суду України обрано Олександра Тупицького.

            Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» заступника Голови Конституційного Суду України обирають за пропозицією Голови Суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Заступник Голови Суду вважається обраним на посаду, якщо за нього проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України.

            Олександр Тупицький був призначений суддею Конституційного Суду України Президентом України у травні 2013 року. До цього працював суддею Куйбишевського районного суду Донецька і одночасно очолював цей суд, а також певний час очолював Львівський і Дніпропетровський апеляційні господарські суди.

Відбувся I Судовий форум ААУ

            16 березня у Києві відбувся I Судовий форум, оранізований Асоціацією правників України. Участь у ньому взяли народні депутати, адвокати, науковці, судді.

            Форум було поділено на декілька тематичних сесій. Під час першої сесії адвокати і судді, які знаходяться «по обидва боки судової реформи» змогли проаналізувати її основні здобутки та недоліки. Серед найбільш поширених позитивів реформи спікери називали оновлення суддівського корпусу та покращення комунікації в судовій системі. Серед недоліків реформи було виділено процесуальні проблеми, які виникають при розгляді справ Великою палатою Верховного Суду.

            Друга сесія судового форуму була присвячена процесуальним новелам в законодавстві України та судовій практиці їх застосування. Судді та адвокати обговорили такі нововведення, як зустрічне забезпечення в цивільному та господарському процесі, вирішення спору за участі судді та спрощене провадження в адмінсудочинстві.

            Темою третьої сесії було обговорення досвіду застосування історично проблемних процесуальних інститутів, таких як представництво сторін, зловживання учасників судового розгляду, однак із врахуванням нових процесуальних норм.

            І підсумкова сесія форуму була присвячена колективній відкритій дискусії за участю народних депутатів, приватних виконавців, адвокатів, суддів та представників бізнесу на основі їх першого досвіду в нових процесуальних реаліях.