Найголовніше за тиждень: призначення суддів КСУ, нові рішення Конституційного Суду, прийняття законопроекту про антикорупційний суд за основу, підготовка помічників суддів, створення нового міністерства, рішення Верховного Суду по справі ЄСПЛ

Призначено 2 суддів Конституційного Суду за квотою Президента

            Президент України Петро Порошенко призначив двох суддів Конституційного Суду України.

            Указами від 27 лютого суддями Конституційного Суду призначено Сергія Головатого та Василя Лемака.

            А вже 2 березня новопризначені судді Конституційного Суду України Сергій Головатий та Василь Лемак під час урочистої церемонії склали присягу судді.

            Сергій Головатий двічі був Міністром юстиції, депутатом у шести скликаннях Верховної Ради України. На початку грудня 2017 року він був обраний віце-президентом підкомісії з верховенства права Венеціанської комісії, член-кореспондент Національної академії правових наук України та член Конституційної комісії.

            Василь Лемак є завідувачем кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Ужгородського національного університету. З 2012 року по серпень 2013 року виконував обов’язки першого проректора Ужгородського національного університету. У складі робочої групи Ради з питань судової реформи України був розробником проекту закону "Про Конституційний Суд України".

            Таким чином, тепер у Конституційному Суді - вже 16 із 18 суддів. Призначення ще двох залишається за Верховною Радою.

Мовний закон визнано неконституційним через порушення процедури його прийняття

            Конституційний Суд України визнав неконституційним Закон України "Про засади державної мовної політики".

            У мотивувальній частині Рішення Конституційний Суд України зазначив, що процедура розгляду та ухвалення оспорюваного Закону відбулася за сукупної дії таких обставин: відсутність підготовленого до другого читання проекту у вигляді порівняльної таблиці, а також висновку комітету щодо нього під час його розгляду та ухвалення; включення законопроекту до порядку денного без зазначення його повної назви, реєстраційного номера, редакції та ініціаторів внесення; відсутність обговорення у другому читанні; позбавлення народних депутатів України права на розгляд поданих ними поправок та пропозицій до проекту; неперсональне голосування; перешкоджання голосуванню та голосування одних народних депутатів картками інших.

            На думку Конституційного Суду України, сукупність наведених обставин вказує на те, що Верховна Рада України порушила процедуру розгляду та ухвалення законопроекту, що також ставить під сумнів дотримання вимог, передбачених статтею 91 Конституції України.

КСУ дійшов висновку, що порушення конституційної процедури розгляду та ухвалення проекту Закону № 9073 під час його прийняття в цілому на вечірньому пленарному засіданні Верховної Ради України 3 липня 2012 року мали системний характер та істотно вплинули на остаточний результат прийняття Закону.

            Таким чином, Закон України "Про засади державної мовної політики" визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Законопроект про антикорупційний суд прийнято за основу

            Верховна Рада України прийняла у першому читанні президентський законопроект "Про Вищий антикорупційний суд".

            Законопроект передбачає, що Вищий антикорупційний суд діятиме як суд першої та апеляційної інстанції та розглядатиме справи, якщо предмет злочину чи заподіяної шкоди щонайменше в 500 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

            Перегляд у касаційній інстанції цих справ, а також за нововиявленими та виключними обставинами буде здійснюватися у загальному порядку.

            У законопроекті пропонується встановити, що до складу Вищого антикорупційного суду входять судді у кількості, що визначається відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання цього суду, та із окремим встановленням, у межах кількості суддів Вищого антикорупційного суду, кількості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

            Проектом пропонується визначити додаткові спеціальні вимоги до суддів Вищого антикорупційного суду, пов'язані з предметною компетенцією Суду та його спеціалізацією щодо розгляду кримінальних проваджень про корупційні злочини.

            Прикінцевими та перехідними положеннями передбачається внести зміни, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності, зокрема, членів Громадської ради міжнародних експертів за незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням повноважень), до Кримінального процесуального кодексу (у тому числі стосовно розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, які перебувають на розгляді інших судів) та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (щодо забезпечення прозорості засідань Вищої ради правосуддя, на яких розглядаються питання призначення суддів Вищого антикорупційного суду), що необхідні для реалізації положень законопроекту після його прийняття.

            У разі прийняття його в цілому, закон має набути чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Протягом місяця з цього дня Державна судова адміністрація України повинна визначити чисельність суддів Антикорупційного суду, а протягом року потрібно створити Вищий антикорупційний суд.

            Суд має почати працювати, якщо обрано не менше 2/3 від певної кількості суддів. Коли таку кількість суддів оберуть, протягом місяця мають відбутися збори суддів, на яких судді визначать день початку роботи Вищого антикорупційного суду.

КСУ визнав неконституційним оподаткування пенсій

            Конституційний суд України визнав неконституційними положення Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання.

            Запровадження оподаткування пенсії, починаючи з певного її розміру, на думку КСУ, порушує справедливий підхід до встановлення пенсії, оскільки призводить до зменшення її фактичного розміру, який встановлюється з урахуванням співвідношення між тривалістю страхового стажу та розміром заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

            КСУ також констатував, що після запровадження у законодавстві України з 1 липня 2014 року оподаткування пенсій упродовж двох років Верховна Рада тричі вносила зміни. "Встановлення ВРУ у законодавстві України оподаткування пенсій та зміни суми, з якої починається таке оподаткування, суперечить таким елементам конституційного принципу верховенства права, як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість", - додали у суді.

            Положення Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення КСУ цього рішення. Рішення КСУ є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Конкурс у місцеві суди: стартує підготовка кандидатів у судді з-поміж помічників

            Спеціальна підготовка кандидатів на посаду судді, які мають стаж роботи на посаді помічника судді щонайменше три роки, має розпочатися 19 березня 2018 року.

            Спеціальна підготовка кандидатів на посаду судді у 2018 році буде проводитися за єдиною стандартизованою програмою одночасно в чотирьох локаціях: містах Києві, Харкові, Львові, Одесі.

            Після ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про направлення кандидатів на посаду судді для проходження спеціальної підготовки, Національною школою суддів України буде здійснено зарахування слухачів. У зв’язку з цим кожен слухач має обрати регіональне відділення із зазначених вище.

            У процесі визначення місця проходження спеціальної підготовки братиметься до уваги, зокрема, місце проживання та роботи кандидата на посаду судді, наявність житла тощо.

            У рамках конкурсу на 600 посад місцевих суддів претендує 300 помічників суддів. Згідно графікупроведення конкурсу  їх підготовка триватиме 3 місяці - до 19 червня 2018 року, а потім на них чекає іспит.Тому для помічників суддів конкурс завершиться 30 липня 2018 року.

Верховний Суд присудив компенсацію за рішенням ЄСПЛ

            Велика Палата Верховного Суду вжила заходи індивідуального характеру з виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «I. N. v UKRAINE».

            Таким чином забезпечено restitutio inintegrum – відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який позивач мав до порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

            Майже 18 років тому на прохання прокурора позивач був вивезений з дому психіатричною бригадою у супроводі міліціонерів, обстежений лікарями та примусового госпіталізований до психлікарні.

            Причиною стали обурливі скарги прокурору, які позивач писав в агресивній формі через тривале виконання, на його думку, обов’язку розкрити крадіжку, за яку позивача було звільнено з роботи. Упродовж 9 місяців він змінив 3 психіатричні лікарні. Лише один з періодів примусового поміщення й утримування у психлікарні був визнаний судами незаконним.

            Європейський суд з прав людини визнав весь період госпіталізації позивача таким, що суперечить пункту 1 статті 5 Конвенції, а присуджене на національному рівні відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 гривень – порушенням пункту 5 цієї статті.

            Натомість ЄСПЛ постановив Україні виплатити заявнику компенсацію як відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 тис. євро.

            Позивач просив Велику Палату Верховного Суду не відправляти його справу на новий розгляд, а скасувати судові рішення й ухвалити нове про задоволення позову.

            Переглядаючи рішення судів за винятковими обставинами, Велика Палата Верховного Суду скористалася відповідним повноваженням, скасувала судові рішення у частині, що не відповідала рішенню Європейського суду з прав людини, та присудила відшкодування моральної шкоди у розмірі, про який просив позивач.

В Україні створять нове міністерство

            Верховна Рада України звернеться до Кабінету Міністрів України щодо створення Міністерства України у справах ветеранів. Відповідну постанову депутати схвалили сьогодні.

            Міністерство має стати центральним органом виконавчої влади для забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни

            Відомство пропонується створити на базі Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Міністерства України у справах ветеранів.

            Кабінет Міністрів України має через місяць поінформувати Верховну Раду України про виконання цієї Постанови.