Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
19.02.2018
Стартувало кваліфікаційне оцінювання суддів
З 14 лютого по 15 березня 2018 року 990 суддів з усіх регіонів України пройдуть дворівневий іспит у рамках кваліфікаційного оцінювання суддів. Із цієї групи 442 є суддями першої інстанції, 548 – суддями другої інстанції. Перші 57 з 990 суддів складають іспит 14 лютого.
Процедура кваліфікаційного оцінювання, що запроваджена в рамках судової реформи, є обов’язковою для всіх 5700 суддів місцевих та апеляційних судів. Під час первинного кваліфікаційного оцінювання у 2016 році та конкурсу до Верховного Суду у 2017 році кваліфікаційне оцінювання вже пройшли 500 суддів, а отже, його мають пройти ще 5200 суддів.
Процедура передбачена для визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Серед 990 суддів, які проходять оцінювання, найбільше суддів апеляційних тамісцевих загальних судів, є серед них і судді окружних адміністративних судів та господарських судів, апеляційних адміністративних судів та господарських судів.
Оцінювання відбувається шляхом складення суддею дворівневого іспиту – анонімного тестування та практичного завдання, дослідження суддівського досьє та співбесіди.
Під час анонімного тестування судді потрібно продемонструвати рівень знань у сфері права, знання матеріального і процесуального права України, міжнародно-правових актів, правових позицій Верховного Суду, ЄСПЛ тощо. Вміння чітко та зрозуміло формулювати та викладати правову позицію у судовому рішенні, складати логічні, чіткі та обґрунтовані судові рішення судді мають продемонструвати під час практичного завдання.
Робота і поведінка суддів місцевих та апеляційних судів оцінються за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики.
Професійна компетентність встановлюється за допомогою іспиту, складеного з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації суду. Так, серед 990 суддів 396 складають іспит за цивільною спеціалізацією, 319 — за кримінальною, 179 — за адміністративною, 96 — за господарською.
Показники особистої і соціальної компетентності судді встановлюються за допомогою тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей. Цей вид тестування зазначена група суддів склала в міжнародній компанії OS-Ukraine з 30 жовтня по 9 листопада 2017 року.
Відповідність судді критерію доброчесності оцінюється за показниками відповідності витрат, майна і способу життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, а також відповідності поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції та наявності фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення правопорушень. Ці показники встановлюються за результатами співбесіди та інформації у досьє, яка заноситься на підставі відповідей спеціально уповноважених органів, а також інформації від Громадської ради доброчесності.
Загальна кількість балів при оцінюванні дорівнює 1000, які розподіляються за критеріями: професійна компетентність — 300 балів, особиста компетентність — 100 балів, соціальна компетентність — 100 балів; професійна етика — 250 балів, доброчесність — 250 балів.
Відмова судді від оцінювання або негативний його результат є підставою для звільнення.
22 лютого 2018 року проходження кваліфікаційного оцінювання розпочне наступна група суддів, яка включає 1790 суддів.
Верховний Суд інформуватиме державні органи про свої правові позиції
Верховний Суд повідомлятиме суб'єктів владних повноважень про свої правові позиції, викладені у рішеннях, надсилаючи їм листи з відповідною інформацією.
Перший такий лист вже розміщено на веб-сайті Верховного Суду. Це лист до Державної фіскальної служби України та Фонду соціального страхування України про правовий висновок Верховного Суду у справі про нарахування особі допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
У листі, зокрема, зазначається, що Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування пункту 25 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Для запобігання порушенням прав людини Верховний Суд просить забезпечити обов’язкове врахування цього правового висновку під час застосування Порядку № 1266, довести його зміст до відома працівників та забезпечити неухильне виконання частини п’ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Про вжиті заходи Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду просить повідомити суб’єктів владних повноважень до 6 березня 2018 року.
За словами Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайла Смоковича, такі заходи повинні пришвидшити виконання судових рішень та не допустити помилкового застосування законодавчих норм суб’єктами владних повноважень у подальшому. «У результаті ми прагнемо отримати суттєве зменшення, а згодом і повну відсутність судових оскаржень з питань, у яких є чітка правова позиція Верховного Суду», - пояснив М. Смокович.
Крім цього, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розміщуватиме на офіційному веб-сайті Верховного Суду рішення, у яких викладено правові висновки, обов’язкові для застосування у подальшій роботі суб’єктами владних повноважень.
Медичну реформу перевірять на конституційність
До Конституційного Суду України надійшло подання перевірити на відповідність Конституції закон, яким запроваджується медична реформа.
Автори подання - народні депутати зазначають, що оспорюваним Законом «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» запроваджено механізм, який змінює пряме бюджетне фінансування закладів охорони здоров’я, які надають безоплатну медичну допомогу громадянам, на лише часткову оплату з боку держави медичних послуг, що не відповідає приписам статей 22, 49 Конституції України.
Так, частиною першою статті 3 Закону встановлено, що держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
При цьому частиною третьою статті 4 Закону закріплено, що програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України. Медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України.
Також у поданні зазначається, що Закон не відповідає статті 8 Основного Закону України, оскільки порушує конституційний принцип правової визначеності, а його норми можуть довільно тлумачитись, що призводить до порушення основоположних прав людини і громадянина, які гарантовані Конституцією України.
Крім того, зазначається, що нормами оспорюваного Закону законодавець передбачив можливість зміни прав та гарантій людини та громадянина шляхом прийняття підзаконного акта, не законом, як того вимагають приписи Конституції України.
Таким чином, у конституційному поданні вказується на невідповідність медичної реформи статтям 8, 19, 22, 26, 49, 64, 85, 92, 95 Конституції України, що унеможливлює правозастосування та забезпечення конституційної гарантії права на охорону здоров’я, а відтак є всі підстави для визнання Закону неконституційним повністю, переконані народні депутати.
Наразі відповідне подання знаходиться на розгляді Секретаріату КСУ.
Варто зазначити, що, окрім медичної реформи, до у Конституційному Суді України вже оскаржують й інші, підтримані парламентом реформи: судову, пенсійну та освітню.
Затверджено програми для вступників на магістратуру з права та міжнародного права
У 2018 році єдиний вступний іспит на магістратуру з «права» та «міжнародного права» з іноземної мови не матиме частин «писемне мовлення» та «розуміння мови на слух». Вступники складатимуть лише частини «читання» та «використання мови».
Тестові завдання іспиту з іноземної мови укладатимуть відповідно до Програм ЗНО з іноземних мов для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН від 3 лютого 2016 року № 77.
Окрім іспиту з іноземної мови, вступники на магістратуру з «права» та «міжнародного права» також повинні будуть скласти єдине фахове вступне випробування з права та загальних навчальних правничих компетентностей. Це передбачено Умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2018 році.
Тестові завдання блоку «право» укладатимуться відповідно до Програми, затвердженої наказом МОН від 7 лютого 2018 року № 115.
Тести міститимуть завдання з 8 базових правничих дисциплін: конституційне право України; адміністративне право України; цивільне право України; цивільне процесуальне право України; кримінальне право України; кримінальне процесуальне право України; міжнародне публічне право і міжнародний захист прав людини.
Тестові завдання блоку «загальних навчальних правничих компетентностей» укладатимуться відповідно до Програми, затвердженої наказом МОН від 8 квітня 2016 року № 409. Тести міститимуть розділи для оцінювання критичного, аналітичного та логічного мислення.
Зазначимо, зареєструватися на вступний іспит та випробування на магістратуру з «права» та «міжнародного права» можна буде з 14 травня до 5 червня 2018 року. Самі ж тестування проходитимуть у 2 етапи: 11 липня – з іноземної мови, 13 липня – з права та загальних навчальних правничих компетентностей.
Це пов’язано з тим, що 2018-го – поки що як експеримент – єдиний фаховий іспит з іноземної мови також проводитимуть для вступників до магістратури з низки гуманітарних галузей. Це, зокрема, «гуманітарні науки» (крім спеціальності «філологія»), «соціальні та поведінкові науки», «журналістика», «сфера обслуговування», «міжнародні відносини».
ЄСПЛ не знайшов порушень з боку України у справі про відсутність доступу до правосуддя на окупованих територіях
Європейський Суд з прав людини виніс рішення по справі «Цезар та інші проти України», яка стосувалася подій на тимчасово окупованій території у Донецькій області.
У цій справі заявники (особи пенсійного віку та особи, які мають право на отримання соціальної допомоги) скаржилися на порушення їхніх прав, гарантованих статтями 6 § 1 (Право на справедливий суд) та/або статтями 13 (Право на ефективний засіб правового захисту), 14 (Заборона дискримінації) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (захист прав власності), у зв’язку із припиненням соціальних виплат з бюджету України в 2014 році внаслідок тимчасової окупації частини Донецької області. Троє з них у 2015 році звернулися до Уряду України щодо поновлення соціальних виплат.
"У своєму рішенні ЄСПЛ відзначив, що головна відмінність обставин ситуацій перших трьох заявників відносно інших осіб, які проживають на підконтрольній Уряду території, полягає в тому, що у місті, де вони проживають, Уряд України не здійснює своїх повноважень. Очевидно, що це суттєво обмежує, якщо не позбавляє, можливості Уряду України ефективно підтримувати роботу судів та забезпечувати соціальні виплати на цій території. Об’єктивний фактор триваючих бойових дій, що відбуваються в регіоні, де проживають перші троє заявників, змушують Уряд застосовувати заходи, спрямовані на виправлення ситуації, в яких немає потреби на підконтрольній території." - зазначив Іван Ліщина, заступник Міністра юстиції - Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.
Взявши до уваги зазначене, ЄСПЛ визнав, що перші троє заявників не знаходяться у «аналогічній ситуації» з тими, хто мешкає на території, що контролюється Урядом України.
Жоден із заявників не оскаржував в українських судах рішення Уряду України про припинення здійснення соціальних виплат, пояснивши це тим, що у м. Донецьк не діють органи української системи правосуддя, які у вересні 2014 через бойові дії були перенесені з непідконтрольної території тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей до сусідніх регіонів.
Вивчивши обставини справи ЄСПЛ повторно наголосив, що так само, як у нещодавньому рішенні щодо справи «Хлєбік проти України» (заява № 2945/16, рішення від 25.07.2017), вказана справа має розглядатися із врахуванням загальної ситуації та наявності триваючого конфлікту на сході нашої держави і що для жодного із заявників право на доступ до суду, гарантоване положеннями Конвенції, не було неспівмірно обмежено.
Іван Ліщина зауважив - "ЄСПЛ погодився з Урядом України, що державні органи України вживали заходи, які від них могли бути розумно очікуваними, для забезпечення належного функціонування судової системи, доступної для осіб, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній Уряду території. З огляду на об'єктивні перепони, з якими стикається українська влада, ЄСПЛ одноголосно постановив, що у контексті обставин цієї справи Україною не було порушено прав заявників."
Зокрема, українські суди були переміщені з непідконтрольних територій до сусідніх регіонів і заявники не були непропорційно обмеженими в своєму доступі до засобів правового захисту стосовно їхніх скарг про неотримання пенсій.
_03_03.png)
