Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
29.01.2018
Набули чинності нові стандарти надання безоплатної правової допомоги у цивільних та адмінпроцесах
У Міністерстві юстиції нарешті затвердили стандарти надання безоплатної правової допомоги у цивільному та адміністративному процесах, які набули чинності 27 грудня.
Документ містить чотири розділи, які передбачають загальні стандарти якості оцінювання; окремі стандарти надання БПД на стадії досудового врегулювання цивільного/адміністративного спору; окремі стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги під час судового розгляду; окремі стандарти здійснення представництва суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу у кримінальному провадженні.
У загальних стандартах визначено, що адвокат одночасно не може надавати безоплатну вторинну правову допомогу більш як у 30 справах за дорученнями. Не пізніше семи робочих днів після отримання доручення адвокат повинен провести перше конфіденційне побачення з клієнтом, з’ясувати обставини справи, отримати від нього інформацію, що має правове значення, ознайомитися з наявними у клієнта документами та з’ясувати бажаний для клієнта результат. Після вивчення обставин справи адвокат повинен переконатися у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та довести їх до клієнта. Якщо правові підстави для виконання доручення відсутні, адвокат повинен скласти правовий висновок.
В окремих стандартах якості надання правової допомоги на стадії досудового розслідування передбачено збирання фактів та відомостей, які можуть бути використані адвокатом як докази, подання клопотання про забезпечення доказів або позову, подання клопотання про поновлення строків, розстрочення або відстрочення судових витат тощо.
Окремі стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги під час судового розгляду цивільних та адміністративних справ передбачають ознайомлення з матеріалами справи, підготовка клопотання про відкладення розгляду справи, подання зустрічних позовів, участь у судових засіданнях, участь у дослідженні доказів та ін.
Окремі стандарти представництва у кримінальному процесі визначають, що адвокат бере участь у всіх процесуальних діях, що проводяться за участю клієнта, роз’яснює клієнту можливість укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
У разі здійснення представництва потерпілої сторони у кримінальному провадженні адвокат за наявності фактичних та правових підстав складає цивільний позов у кримінальному провадженні та за необхідності бере участь у процесуальних діях. Адвокат роз’яснює клієнту, що у разі непред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні, а також за умови залишення цивільного позову в кримінальному провадженні без розгляду, особа має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.
Якщо зовнішній вигляд або стан клієнта свідчать про застосування до нього насильства, адвокат (за згодою клієнта) повинен вжити всіх заходів щодо забезпечення клієнту швидкої медичної допомоги, фіксації тілесних ушкоджень, а також інших заходів, передбачених КПК.
Дотримання цих Стандартів є обов’язковим для адвокатів при наданні ними безоплатної вторинної правової допомоги. За порушення цих Стандартів адвокати відповідають в обсязі, встановленому законодавством та умовами контракту (договору) з центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють відповідно до цих Стандартів комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів у встановленому порядку. Моніторинг якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють Координаційний центр з надання правової допомоги та регіональні центри.
З 1 січня діють нові посадові оклади для працівників судових органів
Уряд затвердив розміри посадових окладів для державних службовців, працівників патронатної служби судів, органів та установ системи правосуддя які застосовуються з 1 січня 2018 року. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2018 року № 24.
У Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Державній судовій адміністрації, Конституційному Суді, Верховному Суді, вищих спеціалізованих судах Керівник патронатної служби має тепер оклад 13 тис. грн, його заступник - 12 500 грн, прес-секретар, референт - 7000 грн, радник голови, заступника голови; керівник служби інспекторів, інспектор, науковий консультант, науковий радник - 12 350 грн, помічник голови суду, заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря пленуму, судді - 12 350 грн.
Помічника голів апеляційних, окружних адміністративних та господарських судів, помічникам суддів посадовий оклад визначено у розмірі 9 600 гривень, а от для помічників місцевих суддів - 7 900 грн.
При цьому посадові оклади працівників патронатних служб Конституційного Суду України встановлюються у розмірах, передбачених схемою для відповідних працівників патронатних служб Верховного Суду, з коефіцієнтом 1,25.
Для держслужбовців у системі правосуддя уряд встановив такі посадові оклади:
керівник апарату суду, секретаріату у Верховному Суді та вищих спеціалізованих судах отримуватиме посадовий оклад у розмірі 18 тис. грн, в апеляційних, окружних адміністративних, господарських судах - 12 400 грн, у місцевих - 10 тис. грн;
перший заступник керівника апарату та секретаріату у ВС - 15 800 грн;
заступник керівника апарату та секретаріату у ВС - 14 500 грн, в апеляційних, окружних адміністративних, господарських судах - 11 600 грн, у місцевих - 9 300 грн;
науковий консультант у ВС - 7 700 грн, а головний консультант - 7 500 грн; в апеляційних судах для головних консультантів - 4 800 грн, а у місцевих - 4 100 грн;
секретар судового засідання та секретар суду у Верховному суді - 6 000 і 5 500 грн відповідно, в апеляційних, окружних адміністративних, господарських судах - 4 400 і 3 600 грн, у місцевих - 3 500 і 2 643 грн;
При цьому посадові оклади державних службовців секретаріату Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, апарату Верховного Суду (Верховного Суду України), вищих спеціалізованих судів, ДСА підвищуються на 25 відсотків, а посадові оклади державних службовців апеляційних і місцевих судів, територіальних управлінь ДСА, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій - на 20 відсотків.
Україна залишається серед лідерів за кількістю скарг у ЄСПЛ
Україна посіла четверте місце за кількістю справ, які перебувають на розгляді Європейського суду з прав людини. Про це йдеться у звіті, оприлюдненому на сайті ЄСПЛ.
Станом на 1 січня 2018 року на розгляді ЄСПЛ перебуває 7112 скарг від українців. За кількісним показником наша країна посіла четверте місце серед країн-членів Ради Європи за кількістю поданих скарг, які перебувають на розгляді. Це 12,6% від загальної кількості скарг, поданих до Європейського суду з прав людини.
На першому місці за кількістю заяв знаходиться Румунія із 9920 скаргами, другу позицію посіла Росія (7747) та на третьому місці опинилася Туреччина (7518).
Як зазначив Голова ЄСПЛ Гвідо Раймонді, якщо наприкінці 2016 року до Європейського суду було подано близько 80 000 заяв, то на кінець 2017 року цей показник становив приблизно 56 000 справ.
Значне зменшення обсягу справ відбулося за рахунок того, що суд визнав велику кількість поданих заяв неприпустимим через невикористання національних засобів правового захисту, пояснив очільник ЄСПЛ і в цьому контексті згадав справу "Бурміч та інші проти України". У ній ЄСПЛ вказав на системну проблему невиконання рішень національних судів, яку слід розглядати як частину виконання рішення у справі "Іванов проти України". Тоді ЄСПЛ відмовився розглядати 12 000 справ від України і передав їх Комітету міністрів.
Водночас, як раніше заявляла Уповноважений з прав людини, Валерія Лутковська, для вирішення системної проблеми невиконання рішень судів в Україні, у яких відповідачем є держава або державний орган, потрібна у першу чергу політична воля.
Водночас на розгляді ЄСПЛ перебуває 4226 індивідуальних скарг, очевидно пов’язаних із подіями в Криму або бойовими діями на Сході України. З цих справ 257 подано проти Росії, 2997 – проти України, ще 908 – одночасно проти України та Росії.
Набули чинності зміни до Закону «Про публічні закупівлі»
27 січня набув чинності Закон України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших Законів України щодо здійснення моніторингу закупівель. Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво глави держави.
Закон дозволяє органам державного фінансового контролю здійснювати ефективний моніторинг закупівель з метою попередження порушень у цій сфері та дотримання замовниками законодавства на всіх стадіях закупівлі. Закон сприятиме попередженню втрат публічних коштів шляхом посилення контролю за публічними закупівлями, а також створює умови для подолання корупції в цій сфері.
Президент зазначив, що підписані ним зміни до Закону про державні закупівлі, впроваджують автоматичний ризик-менеджмент у закупівлях. «В он-лайні працюватиме система ризик-індикаторів, яка сигналізуватиме контролюючому органу про те, що з цим учасником щось не так. Це нововведення адресовано, в першу чергу тим, хто навчився чи вчиться дурити ProZorro. Алгоритми будуть підказувати, куди саме дивитись, як на максимально ранніх стадіях вирахувати тих, хто хоче обійти систему»,- підкреслив Петро Порошенко.
Визначено рейтинг кандидатів у конституційні судді за квотою Президента
Конкурсна комісія з обрання суддів Конституційного Суду при Президентові України визначила претендентів на зайняття суддівських посад.
За результатами вивчення документів та відомостей, наданих кандидатами, результатами спеціальної перевірки і співбесіди конкурсна комісія вирішила рекомендувати на посаду судді Конституційного Суду України шість кандидатів.
Першим у рейтингу значиться Сергій Головатий, який є членом Венеціанської комісії та свого часу був радником Голови Верховної Ради з конституційних питань.
Далі у списку – завідувач кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Ужгородського національного університету Василь Лемак, завідувач кафедри загальнотеоретичної юриспруденції, конституційного та адміністративного права Національного юридичного університету "Одеська юридична академія" Анжеліка Крусян, професор кафедри державного будівництва Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Павло Любченко, головний консультант департаменту з питань конституційної реформи Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України Сергій Чехович та професор кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету ім. І. Франка Оксана Грищук.
З-поміж шести кандидатів Президент має обрати двох і підписати указ про призначення двох суддів Конституційного Суду.
За дисциплінарні проступки звільнили шістьох суддів
Вища рада правосуддя звільнила шістьох суддів за вчинення істотних дисциплінарних проступків.
На підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України звільнено Ольгу Мозгову з посади судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, Миколу Решетніка з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, Любов Бессараб з посади судді Гагарінського районного суду міста Севастополя, Олександра Попеку з посади судді Тельманівського районного суду Донецької області, Наталію Антонову з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва та Оксану Степанову з посади судді Обухівського районного суду Київської області.
Дисциплінарні справи стосовно суддів Мозгової, Решетніка, Антонової було порушено на підставі скарг, у яких зазначалося, що ці судді допустили порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на свободу та особисту недоторканність і права на справедливий судовий розгляд, зокрема під час постановлення ухвал про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту.
Дисциплінарна справа стосовно Степанової була порушена на підставі скарги, в якій зазначено, що суддею не дотримано вимог щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи та вирішення їх відповідно до закону під час ухвалення рішення про застосування до активного учасника руху «Автомайдан» адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на шість місяців, що є максимальною мірою покарання за цією статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стосовно суддів Бессараб та Попеки дисциплінарні справи відкрили на підставі встановлених фактів про те, що зазначені судді, обіймаючи відповідно до чинного законодавства посаду судді в Україні, увійшли до складу судових органів Російської Федерації та так званої ДНР відповідно.
_03_03.png)
