НАЙГОЛОВНІШЕ ЗА ТИЖДЕНЬ - 04.12.2017-10.12.2017 р.р.

НАЙГОЛОВНІШЕ ЗА ТИЖДЕНЬ: ПРИЙНЯТТЯ БЮДЖЕТУ НА 2018 РІК, ЗМІНИ ДО КПК ЩОДО ОБШУКІВ, ОБРАННЯ ГОЛІВ КАСАЦІЙНИХ СУДІВ, ПОСТАНОВА УРЯДУ ПРО ОХОРОНУ СУДІВ, РЕЗУЛЬТАТИ ВІДБІРКОВОГО ІСПИТУ У РАМКАХ КОНКУРСУ У МІСЦЕВІ СУДИ, ПРОДОВЖЕННЯ МОРАТОРІЮ НА ПРОДАЖ ЗЕМЛІ

УКРАЇНА

11.12.2018

Верховна Рада прийняла Державний бюджет на 2018 рік

Верховна Рада прийняла Закон "Про Державний бюджет України на 2018 рік".

У бюджеті на наступний рік передбачено доходи у сумі 912 млрд гривень, а витрати на рівні 988 млрд гривень.

На Міністерство внутрішніх справ виділять майже 66 млрд гривень, Генеральна прокуратура отримає 6,7 млрд, Національне антикорупційне бюро – 857 млн, антикорупційна прокуратура – приблизно 100 млн, а на запуск Державного бюро розслідувань виділять 651 млн гривень.

Новостворений Верховний Суд також отримає фінансування у розмірі майже 2 мільярди гривень. Кошти передбачено і на нові вищі суди – Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд – 29 і 36 мільйонів гривень відповідно.

Також кошти у розмірі 1 млрд передбачено і на Службу судової охорони, яка має запрацювати у 2018 році.

Установлено, що у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року становитиме 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Законом установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 22,41 гривні.

Документом встановлено, що у 2018 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2018 році не може бути більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Набув чинності Закон про внесення змін до КПК щодо проведення обшуків

7 грудня набув чинності Закон № 2213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування".
          Зміни до Кримінального процесуального кодексу передбачають  обов’язкову відеофіксацію проведення такої слідчої дії як обшук, а також під час розгляду клопотань слідчим суддею за виключенням вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. При цьому відеозапис, забезпечений слідчим, прокурором є невід’ємним додатком до протоколу обшуку.

Разом з тим передбачено право сторони захисту самостійно здійснювати відеофіксацію проведення обшуку. Водночас такі особи попереджаються про їх обов’язок не розголошувати відомості досудового розслідування без письмового дозволу слідчого, прокурора, а також про відповідальність за розголошення таких відомостей. 

При цьому змінами до статті 387 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування.

Крім того, особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, може користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії  його проведення.

Для захисту учасників кримінального провадження від необґрунтованого вилучення документів та комп’ютерної техніки, сторона обвинувачення повинна обґрунтовувати необхідність вилучення оригіналів документів або їхніх копій. При цьому забороняється вилучення електронних інформаційних систем та обов’язок сторони обвинувачення робити копії необхідної інформації без вилучення техніки, на якій вона зберігається, із залученням спеціаліста. 

Особи, права яких обмежуються, отримують право оскаржувати бездіяльність слідчого та вносити клопотання про застосування розумних строків провадження. Разом з тим представники бізнесу отримають право на підтвердження реєстрації кримінальної справи протягом 24 годин з моменту внесення відомостей до реєстру досудових розслідувань.

Ще однією важливою новелою Закону є створення урядом комісії, до складу якої увійдуть правозахисники, представники бізнес-асоціацій та органів державної влади, яка розглядатиме завершені справи і даватиме оцінку законності діям правоохоронців щодо представників бізнесу.

У Законі зазначається, що зміни до КПК набирають чинності з 7 грудня 2017 року, крім норм щодо застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів, які набирають чинності з 1 січня 2019 року.

Уряд прийняв постанову про охорону судів

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження переліків судів, органів та установ системи правосуддя, охорона яких здійснюється підрозділами Національної поліції та Національної гвардії», яка набрала чинності 5 грудня.

Зокрема, уряд закріпив за підрозділами Нацполіції, Нацгвардії та поліцією охорони Національної поліції суди, які ті мають охороняти.

Також Кабмін визначив перелік судів, які знаходяться в зоні АТО та на не підконтрольній Україні території, які не охороняються українськими правоохоронцями.

На період до початку виконання в повному обсязі повноважень Службою судової охорони, охорона судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз покладається на підрозділи Національної гвардії та Національної поліції.

За інформацією Державної судової адміністрації, в Україні налічується 768 приміщень судів, із них 60% не охороняється взагалі, 22% – охороняється лише вдень, 1% – забезпечені охороною лише вночі, і лише 136 приміщень забезпечені цілодобовою охороною силами Національної поліції.

Обрано голів касаційних судів у складі Верховного Суду

Збори суддів чотирьох касаційних судів у складі Верховного Суду обрали своїх очільників.

Головою Касаційного кримінального суду обрано Станіслава Кравченка,головою Касаційного адміністративного суду- Михайла Смоковича, Касаційного цивільного - Бориса Гулька і Касаційного господарського - Богдана Львова, який до того ж іще є заступником Валентини Данішевської, Голови Верховного Суду.

Законом про судоустрій передбачено, що Голова касаційного суду обирається строком на чотири роки з правом обіймати посаду голови такого касаційного суду не більше двох строків поспіль.

Голова касаційного суду може бути достроково звільнений з посади за ініціативою не менш як однієї третини від загальної кількості суддів відповідного касаційного суду шляхом таємного голосування більшістю голосів суддів відповідного касаційного суду.

Також сформовано і склад Великої палати Верховного Суду, до якої увійшли від Касаційного кримінального суду Володимир Британчук, Олександра Яновська, Наталія Антонюк, Леонід Лобойко, від Касаційного цивільного - Олег Ткачук, Олена Ситнік, Наталія Лященко, Дмитро Гудима, від Касаційного адміністративного - Олександр Прокопенко, Олександр Золотніков, Ірина Саприкіна, Всеволод Князєв та від Касаційного господарського - Лариса Рогач, Світлана Бакуліна, Віталій Уркевич, Олена Кібенко та Голова Верховного Суду за посадою.

Велика палата ВС вивчатиме судовому практику та здійснюватиме її узагальнення, у визначених законом випадках діятиме як суд касаційної інстанції з метою забезпечення однакового застосування норм права касаційними судами, а також як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

Оприлюднено результати відбіркового іспиту у рамках конкурсу у місцеві суди

Вища кваліфікаційна комісія суддів України оприлюднила перелік 692 кандидатів, які успішно склали відбірковий іспит та попередньо допущені до наступної стадії конкурсу у місцеві суди.

У своєму рішення ВККСУ вказала на те, що до подальшої участі у конкурсі допущені ті кандидати, що за анонімні тестування для перевірки рівня загальних теоретичних знань у сфері права та рівня володіння державною мовою отримали 115 балів і вище, а за тестування перевірки особистих морально-психологічних якостей – оцінки «середній» та «високий».

Нагадаємо, до складання анонімного тестування для перевірки рівня особистих морально-психологічних якостей було допущено 700 кандидатів.

Мораторій на продаж землі продовжили ще на рік

Верховна Рада України в черговий раз продовжила дію мораторію на продаж сільськогосподарських земель.

Перехідними положеннями Земельного кодексу України наразі встановлено мораторій до 1 січня 2018 року.

Однак оскільки Закону про обіг с/г земель досі не прийнято і навіть не подано до парламенту, народні депутати проголосували за продовження на один рік строку дії мораторію на продаж чи іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення.

Тому у Земельному кодексі залишиться положення про заборону до 1 січня 2019 року внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств; купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.