НАЙГОЛОВНІШЕ ЗА ТИЖДЕНЬ 20.11.2017-26.11.2017

НАЙГОЛОВНІШЕ ЗА ТИЖДЕНЬ: НОВІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ КОДЕКСИ, ПОЗБАВЛЕННЯ СЛІДЧИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРОКУРАТУРИ, ПРИЗНАЧЕННЯ ДИРЕКТОРА ДБР, ЗМІНИ У ПОРЯДКУ ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ, ОНОВЛЕНЯ СКЛАДУ КСУ, НЕГАТИВНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ ПРО ЮРИДИЧНУ ОСВІТУ

УКРАЇНА

Нові процесуальні кодекси підписано Президентом і опубліковано

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Цим Законом запроваджуються нові правила судового процесу в цивільному, господарському, адміністративному судочинстві, а також вносяться деякі зміни до правил кримінального процесу.

У нових процесуальних кодексах закладено такі зміни:

розширюються можливості вибору способу захисту порушеного права на стадії звернення до суду: позивач може звернутись з будь-якими вимогами, які не повинні суперечити законам чи порушувати права інших осіб; право суду за заявою позивача запропонувати інший спосіб захисту ніж той, який зазначений в позовній заяві;

спрямування на більшу змагальність судового процесу: можливість замовлення висновків експерта до судового розгляду;

диспозитивність судового процесу: можливість розгляду справи за правилами спрощеного провадження чи загальними правилами (по аналогії із судочинством Великої Британії);

запроваджується принцип пропорційності судового процесу: прийняті судові рішення повинні бути збалансованими, виходячи з інтересів учасників справи;

встановлюються нові правила визначення юрисдикції та підсудності справ: ключовою ознакою стає предмет спору, а не суб’єкт; запровадження інституту "похідних вимог";

розширення засобів доказування: закріплення електронних доказів; включення показань свідків до доказів у господарському процесі;

адвокатська монополія: необов’язкова участь адвоката у справах, що розглядаються в спрощеному провадженні;

закріплення в кодексах розумних строків розгляду справ;

запровадження так званого електронного суду: суди апеляційної та касаційної інстанції розглядатимуть справи на основі документів, які в електронній формі будуть знаходитись у відповідному реєстрі.

Відповідний Закон вже оприлюднено на сайті Верховної Ради. Передбачається, що нове процесуальне законодавство набуде чинності з початком роботи Верховного Суду, а цю дату найближчим часом має визначити його Пленум.

Прокуратура втратила повноваження відкривати нові кримінальні провадження

20 листопада набула чинності норма перехідних положень Кримінального процесуального кодексу про підслідність злочинів, які до цього розслідувала прокуратура, нествореному Державному бюро розслідувань.

Таким чином, склалась ситуація, коли прокуратура за законом втратила право розслідувати після 20 листопада нові кримінальні провадження щодо високопосадовців та військові злочини, а Державне бюро розслідувань, яке б мало перейняти цю функцію, ще не розпочало свою роботу.

У слідчих прокуратури залишається право «дорозслідування» розпочатих ними кримінальних проваджень, з підслідністю ДБР, але не довше двох років. Одночасно слідчі прокуратури не мають права розслідувати нові кримінальні провадження, тобто ті, відомості щодо яких внесені до ЄРДР після 20 листопада 2017 року.

Право розслідувати кримінальні провадження з ознаками підслідності НАБУ слідчі органів прокуратури втрачають за будь-яких умов.

У зв'язку з закінченням повноважень слідчих органів здійснювати розслідування, законом передбачена передача до НАБУ підслідних йому проваджень, зареєстрованих до грудня 2015 року.

У НАБУ зазначають про відсутність законних підстав не приймати матеріали таких проваджень від Генеральної прокуратури України, однак попереджають про певні ризики для поточного слідства і готують відповідні пропозиції.

У Конституційному Суді вже 14 суддів

Віктор Городовенко, якого призначив з'їзд суддів, склав присягу судді КСУ і поповнив лави конституційних суддів. Строк повноважень судді КСУ - дев’ять років без права бути призначеним повторно.

Тепер у Конституційному Суді вже 14 суддів, однак за законом їх має бути 18. Ще двоє суддів мають бути призначені за квотою Президента і ще двоє - за квотою Верховної Ради. Закон відводить два місяці на проведення конкурсу на вакантні посади суддів Конституційного Суду.

Про початок конкурсу на посади двох суддів за квотою Президента було оголошено 19 жовтня. Прийом документів завершився 17 листопада, однак інформація про кандидатів досі відсутня.

За квотою Верховної Ради конкурс на дві посади суддів КСУ розпочався 9 жовтня. До участі у ньому допустили двох суддів та викладачів Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Тому до кінця року Конституційний Суд України має бути у повному складі.

Президент призначив Директора Державного бюро розслідувань

Президент України Петро Порошенко підписав Указ про призначення Романа Труби Директором Державного бюро розслідувань.

Роман Труба має 18 років стажу роботи в органах прокуратури: починав з помічника прокурора Франківського району міста Львова і дійшов до посади керівника управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури, після чого звільнився  
і до призначення на посаду директора ДБР два роки пропрацював керівником департаменту в юридичній компанії.

Тепер новий керівник має сформувати команду ДБР, провести відповідні конкурси.

Відповідно до Закону за конкурсом мають призначити 1500 співробітників та слідчих ДБР. Бюро матиме центральний апарат та 7 регіональних підрозділів на всій території України. Передбачене й створення спецпідрозділів ДБР.

У проекті держбюджету на наступний рік для роботи Державного бюро розслідувань передбачено 651 мільйон гривень.

Змінився порядок погашення заборгованості за рішеннями суду

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

У першу чергу, зміни стосуються переліку інформації, яка повинна міститись в заяві, що подається до органу державної виконавчої служби. Зокрема, тепер така заява повинна містити реквізити банківського рахунка із зазначенням назви банку, його МФО, коду згідно з ЄДРПОУ, номера рахунка, прізвища, імені, по батькові власника рахунка, на який слід перерахувати кошти; місця реєстрації (проживання) та номерів засобу зв’язку.

У разі зміни даних (у тому числі зміни реквізитів банківського рахунку, на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через підприємства поштового зв’язку) або внесення змін до документів, що подані, заявник повідомляє про це орган державної виконавчої служби.

Водночас змінюються строки, відповідно до яких відповідальна особа зобов’язана перевірити виконання рішення за даними  автоматизованої системи виконавчого провадження, враховуючи дані виконавчих проваджень, відкритих на виконання рішень Європейського суду з прав людини стосовно невиконання рішення національного суду, щодо якого звертається заявник. Віднині строк становить десять днів.

Законопроект про юридичну освіту пропонують зняти з розгляду

У Національній академії правових наук України підготували висновок до проекту Закону № 7147 "Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії".

Експерти зазначають, що даний законопроект має бути знятий з розгляду, оскільки суперечить ст. ст. 10, 22, 41, 53, 54, 58 Конституції України, законодавству України, зокрема, законам України "Про наукову та науково-технічну діяльність", "Про прокуратуру", "Про судоустрій та статус суддів", "Про нотаріат", Кодексу законів про працю України, Цивільному кодексу України, законам у сфері інтелектуальної діяльності, юридичній термінології, фактично спрямований на: суттєве зниження привабливості здобуття юридичної професії в Україні; скорочення сфери професійної діяльності юристів; посилення адміністрування освітньої діяльності; запровадження основ суб’єктивізму в оцінці діяльності ВНЗ; сприяє розширенню монопольного становища адвокатури та підміні діяльності юрисконсультів адвокатами.

У Національній академії правових наук підтримують ідею, що для доступу до правничих професій слід здавати єдиний державний іспит, але не на момент випуску з магістратури, де здаються іспити з відповідної спеціалізації, за якою навчаються магістри. І ці іспити мають бути однозначно підняті на більш якісний щабель.

На їх переконання, доступ до професії має здійснюватися після здавання єдиного державного іспиту, але лише після того, як декілька років випускники проходитимуть юридичну практику, як це відбувається у європейських країнах.

Особливу увагу експерти звертають на те, що закон не може мати зворотну силу. Відповідно ті, хто отримав вищу юридичну освіту, не можуть бути позбавлені права займатися юридичною діяльністю.