НАЙГОЛОВНІШЕ ЗА ТИЖДЕНЬ06.11.2017-12.11.2017

НАЙГОЛОВНІШЕ ЗА ТИЖДЕНЬ: ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІВ ВЕРХОВНОГО СУДУ, УКРУПНЕННЯ СУДІВ У ЧЕРКАСАХ ТА ЧЕРНІВЦЯХ, ЗАКОН ПРО КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ,ВИБОРЧИЙ КОДЕКС У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ, КАНДИДАТИ У СУДДІ КСУ ЗА КВОТОЮ РАДИ

Президент призначив суддів Верховного Суду

Президент України Петро Порошенко підписав Указ про призначення безстроково 113 суддів Верховного Суду. 

До Касаційного адміністративного, Касаційного цивільного, Касаційного кримінального суду призначено по 28 суддів та 29 суддів призначено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Напередодні новий Верховний Суд зареєстрували у реєстрі юридичних осіб. Тимчасово, на період до призначення в установленому порядку керівника апарату Верховного Суду, виконувати обов’язки керівника апарату буде Віктор Капустинський.

Укрупнення судів розпочнуть з Черкас та Чернівців

З Черкас та Чернівців вирішили розпочати укрупнення районних судів та створення на їх базі окружних.

В Адміністрації Президента України підготували проект указу про ліквідацію загальних місцевих судів у Чернівецькій та Черкаській областях та утворення окружних судів.

Передбачається ліквідувати Першотравневий, Садгірський і Шевченківський районні суди міста Чернівців та утворити Чернівецький окружний суд у складі 26 суддів.

Також ліквідують Черкаський та Чигиринський райсуди Черкаської області, Придніпровський і Соснівський районні суди міста Черкас, а натомість утворять Черкаський окружний суд зі штатом 45 суддів.

Мета такого укрупнення - це економія бюджетних коштів, вирівнювання навантаження на суддів та покращення доступу до правосуддя.

У Державній судовій адміністрації, яка розробляє план укрупнення судів, пояснили, що при прийнятті рішення об'єднати три райсуди Черкас та Чернівців в два окружні вони виходили з того, що ці суди знаходяться в межах міст, тому реорганізація не вплине на доступ до правосуддя.

У Вищій раді правосуддя повністю підтримали пропозицію Президента ліквідувати сім місцевих загальних судів і натомість створити два окружні суди у Черкасах та Чернівцях.

Прийнято Закон «Про житлово-комунальні послуги»

Верховна Рада прийняла Закон «Про житлово-комунальні послуги», що регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають в процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно із Законом, «не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Закон визначає державну політику в сфері житлово-комунальних послуг, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, перелік житлово-комунальних послуг, учасників правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, виконавців комунальних послуг, права і обов’язки споживачів та виконавців комунальних послуг та управителів, порядок оплати житлово-комунальних послуг, встановлює ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги, порядок надання житлово-комунальних послуг, тощо.

Закон передбачає інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Законом передбачена відповідальність за неналежне виконання договору та визначено порядок оформлення претензій споживачів.

Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко підкреслив, що документ передбачає право споживача на зменшення розміру плати за ЖКП у разі їх ненадання, надання в неповному обсязі або зниження їх якості. Згідно із законопроектом споживач має право не оплачувати вартість комунальних послуг (крім теплової енергії), якщо ними не користується за період тимчасової відсутності в приміщенні понад 30 календарних днів.

Виборчий кодекс прийнято за основу

Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект Виборчого кодексу України.

У Виборчому кодексі визначено процедури проведення виборів Президента, народних депутатів до Верховної Ради, депутатів сільських, селищних, міських (малих міст), районних у містах, районних рад, депутатів міських (великих міст), обласних рад та сільських, селищних, міських голів і старост.

Вибори народних депутатів України пропонується проводити на засадах пропорційної системи за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій. При цьому, у розподілі мандатів депутатів братимуть участь виборчі списки кандидатів, які за підсумками голосування на виборах депутатів набрали не менше чотирьох відсотків дійсних голосів виборців у загальнодержавному виборчому окрузі. При цьому пропонується застосувати "відкриті" списки кандидатів.

Аналогічну виборчу систему пропонується застосовувати також на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад, а також міських рад тих міст, у яких кількість виборців перевищує 90 тис. осіб; до таких міст належать усі обласні центри, а також декілька інших міст обласного значення. На виборах міських голів таких міст пропонується застосувати виборчу систему абсолютної більшості

Вибори депутатів сільської, селищної ради, міської ради (міста з кількістю виборців до 90 тис. осіб), районної в місті ради пропонується проводити за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах. В кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів. При цьому вибори депутатів районної ради запропоновано проводити за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами сіл, селищ (громад), міст, що входять до складу відповідного району. В кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

Водночас вибори сільського, селищного, міського голови пропонується проводити в єдиному сільському, селищному, міському виборчому окрузі в межах території відповідної сільської, селищної, міської громади. Вибори сільського, селищного, міського (міста з кількістю виборців не більше 90 тис. осіб) голови запропоновано проводити за виборчою системою відносної більшості. Вибори сільського, селищного старости проводитимуться за виборчою системою відносної більшості в межах території села, селища у складі об’єднаної громади.

Після набрання чинності Виборчим кодексом закони "Про вибори Президента України", "Про вибори народних депутатів України", "Про місцеві вибори", "Про Державний реєстр виборців", "Про Центральну виборчу комісію" втратять чинність.

За квотою парламенту на конкурс у КСУ висунуто сім кандидатів

У Верховній Раді України висунуто сім кандидатів на дві вакантні посади судді Конституційного Суду за парламентською квотою.

За законом кандидатів у судді КСУ за квотою парламенту можуть висувати депутатські фракції, але не більше одного кандидата на одну вакантну посаду.

Наразі у Конституційному Суді України є дві вакантні посади, які має заповнити Верховна Рада, а всього документи для участі у конкурсі подали сім кандидатів.

Три парламентські фракції висунули своїх кандидатів на вакантні посади: суддю Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Ірину Завгородню, професора кафедри фінансового права юридичного факультету Національного університету ім. Т. Шевченка Наталію Якимчук, суддю Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Миколу Короткевича, доцента кафедри цивільного права Київського національного університету ім. Т. Шевченка Олега Первомайського.

Ще троє кандидатів самостійно висунули свої кандидатури для участі у конкурсі до Конституційного Суду. Це заступник керівника управління порівняльно-правового аналізу правового департаменту КСУ Наталія Денисенко, суддя апеляційного суду Дніпропетровської області у відставці Василь Зайцев та завідувач кафедри правосуддя Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Оксана Щербанюк.

Тепер Комітет з питань правосуддя розгляне подані кандидатами документи і вирішить, хто продовжить участь у конкурсі.