Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Абонентська поштова скринька для листування не є місцем проживання чи перебування особи. Тож її зазначення не відповідає вимогам процесуального закону щодо апеляційної скарги.
На це звернула увагу Велика плата ВС, розглянувши апеляційну скаргу у справі №990/161/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі особа звернулася із позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів стосовно зобов’язання надати відповідь на запит про отримання публічної інформації.
Касаційний адміністративний суд у позові відмовив.
Позивач подав через «Електронний суд» апеляційну скаргу, вказавши в ній, серед іншого, електронну пошту, номер телефону та абонентську поштову скриньку.
ВП ВС нагадала, що п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС визначено, що в апеляційній скарзі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцеперебування (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб — громадян України), номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У розумінні вимог ст. 1 закону «Про поштовий зв’язок» від 04.10.2001 №2759-III абонентська скринька — це спеціальна скринька із засобами для запобігання несанкціонованому доступу, що встановлюється в об'єктах поштового зв'язку та орендується адресатом на визначений термін для одержання на його ім'я поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань, або призначена для одержання адресатами простих поштових відправлень, періодичних друкованих видань, повідомлень про надходження реєстрованих поштових відправлень.
З огляду на це, ВП констатувала недотримання позивачем вимог п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС, що перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження. Відповідно, ВП ВС залишила скаргу без руху.