Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення. Право на її відшкодування виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм.
Про таку позицію, висловлену в постанові ВП ВС від 1.09.2020 у справі №216/3521/16-ц нагадав суддя Касаційного цивільного суду Василь Крат під час онлайн-практикуму, інформує «Закон і Бізнес».
Він зазначив, що КЦС неодноразово застосовував цю позицію. Зокрема, в постанові від 1.03.2023 у справі № 496/1691/19 указав, що ст. 23 ЦК є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільноправові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.
У постанові від 5.12.2022 у справі №214/7462/20 об’єднана палата КЦС зазначила, що зобов’язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом — моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Також ОП КЦС зазначила, що відбувається такий розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв’язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов’язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Разом із цим у постанові від 30.11.2022 у справі №344/3764/21 КЦС звернув увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. З урахуванням принципу розумності пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров’ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря.
Що стосується визначення розміру компенсації, то у постанові ОП КЦС від 5.12.2022 у справі № 214/7462/20 вказано, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості.
В деяких випадках в законодавстві визначено мінімальний розмір моральної шкоди. При цьому розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова ВП ВС від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц).
Також суддя навів як приклад постанову КЦС від 3.08.2022 у справі № 607/11755/20. Суд узяв до уваги, що позивачі зазнали душевних страждань у зв’язку зі смертю сина; втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню; позивачі позбавлені можливості матеріальної та моральної підтримки сина в подальшому своєму житті та в старості; відновити попередній стан життя позивачів неможливо. Тож КЦС погодився зі встановленим розміром моральної шкоди на користь позивачів — по 700 тис. грн кожному.
Детальніше із практикою вирішення спорів про компенсацію моральної шкоди можна ознайомитися із презентації В.Крата.
Онлайн-практикум організували портал «Ratio Decidendi» та журнал «Право України».
_03_03.png)
