Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Якщо сторони не встановили момент, з якого договір вважатиметься розірваним унаслідок вчинення односторонньої відмови, таким моментом має бути момент одержання іншою стороною повідомлення про відмову від договору.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, переглядаючи рішення у справі №756/420/17, інформує «Закон і Бізнес».
Зокрема, КЦС зауважив, що конструкція «розірвання договору» (ст.ст.651—654 ЦК) охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору.
У спеціальних нормах ЦК досить часто використовується формулювання «відмова від договору» (наприклад, у ст.ст. 665, 739, 766, 782). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків (див. постанову КЦС від 08.09.2021 у справі №727/898/19).
Залежно від сприйняття волі сторони одностороннього правочину такі правочини поділяються на:
суто односторонні — не адресовані нікому та без потреби в прийнятті їх іншою (іншими) особою. До них, зокрема, належить відмова від права власності, відмова від спадщини, прийняття спадщини;
такі, що розраховані на їх сприйняття іншими особами, до яких можливо віднести, зокрема, оголошення конкурсу, публічну обіцянку винагороди, відмову від спадщини на користь іншої особи, видачу довіреності, видачу векселя, розміщення цінних паперів, односторонню відмову від договору (див., зокрема, постанову КЦС від 24.11.2021 у справі №357/15284/18).
Отже, КЦС констатував, що тлумачення ст. 651 ЦК з урахуванням принципу розумності свідчить, що:
сторони в договорі можуть визначити момент, з якого договір вважатиметься розірваним внаслідок вчинення односторонньої відмови від нього;
якщо сторони не встановили момент, з якого договір вважатиметься розірваним унаслідок вчинення односторонньої відмови, то з урахуванням, що такий односторонній правочин відноситься до таких, що розраховані на їх сприйняття іншими особами, таким моментом має бути момент одержання іншою стороною повідомлення про відмову від договору.
_03_03.png)
