В Україні почали діяти нові правила військового обліку: роз’яснення

Уряд України 30 грудня затвердив новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким встановлюються суворіший контроль за взяттям на військовий облік, нові правила взяття на облік жінок, цифровізація багатьох процесів, а також удосконалюються окремі питання взаємодії військкоматів з органами влади, підприємствами, установами й організаціями.

Запроваджується ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також створення системи військового обліку.

Йдеться про те, що військовий облік буде максимально автоматизовано та забезпечено взаємодію різних реєстрів і органів, щоб територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати) було простіше збирати інформацію про військовозобов’язаних. Запроваджується інформаційна взаємодія між порталом Дія та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Військовозобов’язані зможуть передавати про себе дані військкоматам через застосунок Дія, зокрема під час зміни місця проживання. Надсилання повісток через цей сервіс порядком не передбачено.

Зменшується віковий поріг для постановки на військовий облік.

У новому порядку зазначено, що взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з-поміж призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років.

Важливо! Зміна норми щодо взяття на військовий облік не змінює інші норми, відповідно до яких людину можуть мобілізувати або призвати на строкову службу тільки з 18 років.

На роботу не прийматимуть без військово-облікового документа.

Роботодавці під час прийняття на роботу повинні перевірити наявність у потенційних працівників військово-облікових документів. Це може бути або приписне посвідчення, або ж військовий квиток. На роботодавців, як і раніше, покладено обов’язок вести облік військовозобов’язаних на підприємствах – це стосується як державних установ, так і приватного сектору. Щороку підприємства повинні надсилати до центрів комплектування списки військовозобов’язаних.

Органи місцевого самоврядування зможуть звіряти дані військовозобов’язаних.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть перевіряти, чи стоїть внутрішньо переміщена особа на військовому обліку, чи збігається інформація у військкоматі про її місце проживання з реальними даними. Місцева влада може брати на військовий облік громадян, які приїхали на нове місце проживання, і виключати їх, коли вони виїжджають. Ці ж виконавчі органи місцевої влади мають виявляти призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не стоять на обліку.

Під обов’язковий військовий облік підпадають тільки жінки медичних та фармацевтичних спеціальностей.

Новий порядок містить норми, згідно з якими під обов’язковий військовий облік зараз підпадають тільки жінки медичних та фармацевтичних спеціальностей – тобто ті, які закінчили медичні виші або фармацевтику, інші жінки, які мають спеціальність, споріднену з військовою, можуть стати на облік за бажанням. Жінки, які отримали медичну/фармацевтичну спеціальність до ухвалення порядку (до 30 грудня 2022 року) і не перебували на військовому обліку, можуть працевлаштуватися без постановки на облік до 2026 року.

Порядком встановлено обов’язки закордонних дипломатичних установ України щодо військового обліку українців, які перебувають за кордоном.

Новим порядком встановлено, що закордонні дипломатичні установи України (консульства та посольства) повинні повідомляти призовників, які стоять на тимчасовому консульському обліку про початок призову на строкову службу, вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, повідомляти територіальні центри комплектування, СБУ, підрозділи зовнішньої розвідки про взяття на тимчасовий облік вищезазначених осіб. Це стосується чоловіків призовного віку від 18 до 27 років, які не мають відстрочки від служби.

Також консульські установи мають сприяти поверненню військовозобов’язаних громадян на територію України у разі проведення мобілізації під час воєнного стану. Як саме сприяти – чітко не прописано. У консульських установ немає повноважень для розшуку і примусового вивезення громадянина на територію України. Депортувати чи притягнути до відповідальності за не постановку на військовий облік вони також не можуть.