Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Юридичний механізм індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги є однією з конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист.
На це вказав Конституційний Суд у рішенні від 23.12.2022 №3-р/2022, повідомляє «Закон і Бізнес».
Колишній державний службовець звернувся до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області із заявою про перерахування призначеної йому пенсії. Однак у задоволенні клопотання йому відмовили, мотивуючи це тим, що пенсії, призначені на підставі ст.37 закону «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (зі змінами), не перераховуються.
Заявник звернувся до КС із конституційною скаргою, наголошуючи на неконституційності пп.1 п.2 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIIІ. Цим приписом закон №3723-XII визнано таким, що втратив чинність, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у пп.10 і 12 розд.XI «Прикінцеві та перехідні положення» закону №889-VIIІ.
У рішенні №3-р/2022 Суд зазначив, що з дня набрання чинності законом №889-VIIІ пенсійне забезпечення державних службовців унормовано законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IVяк загальним законом (lex generalis), що регулює відносини між усіма суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Водночас право на призначення пенсії на підставі ст.37 закону №3723-XII як спеціального закону (lex specialis) збережено для осіб, визначених у пп.10, 12 розд.XI «Прикінцеві та перехідні положення» закону №889-VIIІ. Проте цим особам не надано права на індексацію та перерахунок розміру призначених їм пенсій.
КС нагадав, що однією з вимог принципу верховенства права (правовладдя) є вимога юридичної визначеності, яка вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також щоб їхньою метою було забезпечення передбаченості ситуацій та правовідносин. Отже, особа має право на розумні очікування щодо послідовності та цілісності законотворчої діяльності.
У даному випадку в суб’єкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців були певні правомірні очікування стосовно їх пенсійного забезпечення на підставі приписів ст. 37 закону №3723-XII.
КС урахував, що було збережено право осіб (визначених у пп.10, 12 розд.XI «Прикінцеві та перехідні положення» закону №889-VIIІ) на призначення пенсії на підставі ст. 37 закону №3723-XII, а також цим особам надано право на призначення пенсії й на підставі закону №1058-IV. Вибір однієї з зазначених підстав призначення пенсії надає можливість обрати ту з них, розмір якої буде більшим.
Водночас, КС зауважив, що позитивні обов’язки держави у сфері соціального захисту полягають, зокрема, у належному внормуванні відносин. Отже, Верховна Рада має унормовувати в законах підстави, порядок та умови індексації та перерахунку розмірів усіх видів пенсій для всіх груп пенсіонерів.
Натомість за чинного регулювання існує відмінність у розмірах пенсій державних службовців, призначених на підставі ст.37 закону №3723-XII, залежно від часу призначення пенсій. Це є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції.
Тож КС визнав, що пп.1 п.2 розд.XI «Прикінцеві та перехідні положення» закону №889-VIIІ суперечить ч.2 ст.3, чч.1, 2 ст.8, ч.1 ст.24, ст.46 Конституції в тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі ст. 37 закону №3723-XII.
Тепер ВР має 3 місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану для приведення нормативного регулювання у відповідність із Конституцією та цим рішенням.