Співпраця з окупантами: які правові наслідки можуть бути?

Протягом останніх тижнів у ході контрнаступальних дій з боку української армії було повернуто велику нашу територію, яка довгий час була в окупації. Колаборанти біжать із населених пунктів у бік росії, бо розуміють, що їх діянням буде надана правова оцінка й відповідальність неминуча. 

А як же бути простим людям, які протягом всього цього періоду продовжували жити та працювати при окупаційній владі? Про це розповіли фахівці системи безоплатної правової допомоги.

Так, відповідно до Женевської конвенції про захист населення під час війни 1949 року, а також – додаткових протоколів, ратифікованих Україною, загальної заборони на продовження роботи найманими працівниками на окупованих територіях не існує.

Якщо людина працює в окупації, але при виконанні своїх професійних обов’язків, які поклала на неї Україна, або при виконанні найманими працівниками своїх звичайних трудових обов’язків на підприємстві не виконує роботу, яка підпадає під кримінальне правопорушення – така робота не буде вважатися пособництвом ворогу та колабораціонізмом.

Крім того, у кожному конкретному випадку враховують, чи не застосовувався на людину вплив фізичного або психологічного характеру, чи вчиняла вона дії, які підпадають під Кримінальний кодекс України (наприклад, передача матеріальних ресурсів ворогу, визнання окупаційної влади законною, свідома співпраця з окупантом з метою отримання керівної посади тощо).

До кожного такого випадку потрібно підходити індивідуально, але якщо буде доведено, що особа діяла під впливом психологічного чи фізичного характеру, але в результаті її дій була нанесена шкода більша, ніж відведена, і особа це усвідомлювала – вона буде притягнута до кримінальної відповідальності, а ці обставини будуть як пом'якшувальні. Але якщо буде доведено, що внаслідок душевного хвилювання особа не могла оцінити наслідки своїх дій, а нанесена шкода виявилась більшою, ніж відведена – відповідальність не настане.

На сьогодні Кабінет Міністрів пропонує легалізувати перелік діяльностей в окупації, які не будуть визнаватися колаборацією. Для цього Уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України”.

Багато звернень до системи безоплатної правової допомоги з окупації надходять від вчителів, які тримають зв’язок із юристами за допомогою Viber або Telеgram. Дії вчителів, які добровільно та свідомо виявили бажання співпрацювати з окупантами за їх освітніми програмами, підпадають під статтю 111-1 Кримінального кодексу України.

Але, знову ж таки, потрібно брати до уваги, що викладає педагог. Якщо він розповідає про теорему Піфагора – це один випадок, а якщо про Малоросію та єдність народів – це зовсім інша історія.

Багато людей стикаються із проблемою працевлаштування, коли виїжджають з окупованої території через те, що вони не звільнені із попереднього місця роботи і їх не можуть взяти на нове.

Для можливості працевлаштування у подібних випадках уже існує відпрацьована процедура – потрібно звернутися до Центру зайнятості за місцем перебування на підконтрольній території та написати заяву із формулюванням “прошу звільнити мене з попереднього місця роботи”, вказавши назву підприємства – і перешкоди для нового працевлаштування відпадуть.