Вживання абревіатур в судових рішеннях: позиція ВС

Український правопис дозволяє вживати в обвинувальному акті та в судових рішеннях скорочені назви кодексів – абревіатури.

Про це йдеться у постанові ККС ВС № 199/6058/18, передає «Закон і Бізнес».

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційні скарги засудженого та захисника іншого засудженого на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів. Ці особи були засуджені за грабіж (ч. 3 ст. 186 КК України).

Один із засуджених указав у касаційній скарзі, що в обвинувальному акті та у вироку місцевого суду не зазначено чіткої назви закону України про кримінальну відповідальність, тому йому незрозуміле обвинувачення.

ККС ВС визнав ці доводи необґрунтованими. Із матеріалів провадження вбачається, що в обвинувальному акті доступно та конкретно, із посиланням на норму закону, викладено фактичні обставини, які в сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу інкримінованого особі кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Водночас у вироку місцевого та в ухвалі апеляційного судів також наведено формулювання обвинувачення, визнаного судами доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, а також статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність, що

передбачає кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнано особу.

Крім того, під час судового розгляду, після оголошення прокурором обвинувального акта, суд, відповідно до вимог ст. 348 КПК України, роз’яснив особі суть обвинувачення і запитав, чи зрозуміле воно їй, на що остання чітко повідомила, що суть обвинувачення їй зрозуміла, це підтверджується аудіозаписом судового засідання.

Що стосується посилання засудженого на вживання в обвинувальному акті та судових рішеннях скорочення назви Кримінального кодексу України, то Український правопис, яким встановлено загальноприйняті і загальнообов’язкові правила щодо способів передачі мови на письмі, дозволяє вживати скорочені назви – абревіатури. Державним стандартом України скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі (ДСТУ) визначені загальні вимоги та правила скорочення.