Суть справи: місцевий суд залишив позовну заяву підприємства без руху через те, що не був сплачений судовий збір.

Позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

Клопотання було обґрунтоване тим, що підприємство перебуває у процедурі банкрутства, не здійснює господарську діяльність, не має в своєму активі грошових коштів, а відтак позбавлене можливості сплатити судовий збір.

Однак місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні клопотання, а позовну заяву залишили без розгляду.

Колегія суддів Господарського суду із таким висновком погодилась.

Відповідну постанову у справі № 917/1423/19 ВС прийняв 08.05.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут.

Відповідно до ст. 8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Верховний Суд зазначив, що перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії санації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.