Роботодавців чекають штрафи за відмову відпустити працівника на судові засідання – що передбачає законопроект про суд присяжних

Крім того, посадові особи та керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані будуть за запитом ТУ ДСА надати необхідну інформацію про працівників для складання списків кандидатів у присяжні.

Роботодавці – керівники установ чи організацій, незалежно від підпорядкування і форм власності, зобов’язані будуть вивільнити кандидата в присяжні і присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова у вивільненні вважатиметься неповагою до суду. Тобто, роботодавця зможуть притягнути до відповідальності. Відповідні зміни передбачає прийнятий Верховною Радою 5 грудня в першому читанні законопроект 3843 про суд присяжних.

Нагадаємо, що іншим, теж вже прийнятим за основу законопроектом 11387 пропонується розмір штрафів за неявки та неповагу до суду значно збільшити.

Так, за прояв неповаги до суду будуть штрафувати до 3400 грн, за повторне порушення – 6800 грн.  У разі неприбуття на виклик судді штраф становитиме до 12 112 грн (наразі – до 6056 грн).

Отже, як раніше писала «Судово-юридична газета», йдеться про модель суду присяжних за іноземним зразком – тобто, коли вирішувати долю обвинуваченого буде Лава присяжних, а головуючий суддя – затверджувати вердикт присяжних.

Обирати кандидатів в присяжні буде автоматизована система з реєстру, сформованого на базі Державного реєстру виборців, який веде ЦВК. Склад Лави присяжних буде формуватися на основі випадкового автоматизованого відбору кандидатів у присяжні із числа громадян, які постійно проживають у відповідному «суддівському окрузі». Відмовитися від такої честі можна буде лише за окремо визначених в законі обставин, наприклад, декретна відпустка чи догляд за дитиною.

Присяжним пропонують платити, виходячи з посадового окладу судді першої інстанції (63 тисячі грн на місяць), втім, з урахуванням подобового фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному ДСА.

У разі ігнорування обов’язку бути присяжним будуть накладатися штрафи, у тому числі і на роботодавця, який не виявляє бажання відпускати свого працівника до суду.

«Здійснення правосуддя громадянином України, якого обрано як присяжного, є не лише правом, а й конституційним та громадянським обов’язком» - записали автори у проекті.

Неприбуття або несвоєчасне прибуття для участі в доборі складу Лави присяжних чи в судове засідання без поважних причин буде вважатися неповагою до суду і призведе до штрафу.

Відповідальною за формування та ведення Реєстру кандидатів у присяжні буде Державна судова адміністрація, яка буде вести його на підставі даних Державного реєстру виборців та інших державних реєстрів.

Для формування списку кандидатів у присяжні ДСА та її територіальні органи отримають право отримувати з Реєстру інформацію про виборців, що містить персональні дані. Порядок функціонування системи випадкового (сліпого) автоматизованого відбору кандидатів у присяжні для їх виклику в судове засідання встановить ДСА.

Роботодавець зобов’язаний буде вивільнити кандидата в присяжні і присяжного від роботи.

Крім того, посадові особи та керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані будуть за запитом ТУ ДСА надати необхідну інформацію для складання списків кандидатів у присяжні.

За ненадання, відмову в наданні, надання неповної або спотвореної інформації, а також надання інформації поза встановленими строками, посадові особи і керівники підприємств, установ та організацій будуть нести відповідальність.

Зазначимо, що присяжні існують у кримінальних справах і зараз. Так, відповідно до КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Втім, і зараз знайти їх досить складно. Зокрема, в деяких місцевостях органи влади не можуть затвердити списки присяжних, бо ніхто не хоче зголошуватися.

За матеріалами «Судово-юридична газета»

Автор: Наталя Мамченко