Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Нове Положення про автоматизовану систему документообігу суду набуде чинності тільки після розробки нового програмного забезпечення та окремого повідомлення РСУ, що відбудеться до кінця 2024 року.
Рада суддів України, як повідомляла «Судово-юридична газета», 11 листопада 2024 року затвердила нову єдину редакцію «Положення про автоматизовану систему документообігу суду». Текст нового Положення РСУ оприлюднила 22 листопада.
Разом з тим залишилося чимало запитань, зокрема, в який конкретним момент нова єдина редакція «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» набуває чинності.
Також виникли питання і щодо доцільності прийняття у даний момент нової редакції Положення взагалі.
Чому РСУ затвердила нові правила розподілу справ та коли вони набудуть чинності, «Судово-юридичній газеті» розповів голова Ради суддів України Богдан Моніч.
«Перш за все хочу зазначити, що нова редакція «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» поки не набирає чинності.
Адже нормами розділу Прикінцеві та перехідні положення (пункт 4.1) передбачено, що Положення набирає чинності після погодження його Державною судовою адміністрацією з дня оприлюднення на офіційному сайти Ради суддів України.
Що це означає?
Наразі Положення направлено до ДСА України для погодження. З огляду на те, що до складу робочої групи по напрацюванню нової єдиної редакції документу входили представники ДСА та ДП «ІСС», очікую, що погодження відбудеться до кінця листопада, адже це спільно напрацьований документ.
Також за попередньою інформацією заступника Голови ДСА України Леоніда Сапельнікова потрібен буде час для оновлення програмного забезпечення, на що може знадобитися орієнтовно місяць.
У зв’язку з цим питання погодження Положення має відбутися в короткі строки, адже саме після цього ДП «ІСС» зможе приступити до розробки відповідного програмного забезпечення системи документообігу під затверджені параметри.
Коли всі організаційні та технічні проблеми будуть вирішені, РСУ завчасно повідомить суди про дату публікації погодженого «Положення про автоматизовану систему документообігу суду». Це дасть можливість судам завчасно привести свої Засади автоматизованого розподілу справ у відповідність до норм нового Положення.
На мою думку, вступу в силу нової редакції Положення можна очікувати на початку 2025 року.
Тепер щодо необхідності розробки та затвердження «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» в редакції 2024 року.
Загалом в Україні з 2017 року мала працювати ЄСІТС, але цього не сталося по різним причинам і суди до цього часу використовують Положення про АСДС.
Безумовно воно потребувало коригування навіть з огляду на зміни у законодавстві, адже в його розділах йшла мова про Верховний Суд України та три вищих спеціалізованих суди, які, як відомо, вже давно не здійснюють правосуддя внаслідок судової реформи 2016 року.
Крім того, вже давно виникла потреба навести лад у спірних питаннях власне розподілу судових справ. Справа в тому, що з часу затвердження першої редакції «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» у 2010 році, в текст Положення вносилися численні зміни, через що почала виникати плутанина, оскільки ті чи інші норми Положення тлумачилися по-різному. Це не впливало на параметри розподілу, але було причиною численних звернень до РСУ. Навіть на сайті «Судова влада України» до цього часу розміщена редакція Положення без урахування всіх змін.
Також настала потреба нарешті вирішити питання справ, які повертаються в суд, так би мовити після доопрацювання.
Класичний приклад – це справи про адміністративні правопорушення. В деяких судах загальної юрисдикції існує практика, коли справу про адміністративне правопорушення розглядає один суддя (наприклад, справу про керування автомобілем в стані сп’яніння) і направляє її на доопрацювання, а після повернення справи до суду її розгляд завершує інший суддя.
Нова редакція Положення, до прикладу, передбачає, що розгляд справи буде завершувати саме той суддя, який і вирішив, що справа потребувала доопрацювання.
Загалом ми не мали на меті приймати щось кардинально нове – основна мета полягає в тому, щоб гармонізувати Положення з чинними нормативно-правовими актами та більш чітко виписати процедуру передачі справи раніше визначеному судді».
Автор: В’ячеслав Хрипун
Джерело: «Судово-юридична газета»
_03_03.png)
