Зміни у трудовому законодавстві під час війни - роз'яснення Держпраці

Під час воєнного стану в Україні відбулися певні зміни трудового законодавства. Державна служба з питань праці роз’яснює, що змінилося для роботодавців і працівників.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на КМДА.

Як укласти трудовий договір?

Роботодавці й працівники самі вирішують, чи укладати договір у письмовій формі.

На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність.

Для кого можуть встановлювати випробувальний термін?

Випробувальний термін може бути для всіх працівників, зокрема для неповнолітніх, людей з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.

Чи може роботодавець змінювати умови праці?

Роботодавці можуть без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей за умови:

- на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника);

- відсутні протипоказання за станом здоров’я;

- оплата не нижче середньої за попередньою роботою.

Скільки тривають робочий час і відпочинок?

Нормальна тривалість робочого часу для працівників критичної інфраструктури може бути збільшена до 60 годин на тиждень із пропорційним збільшенням заробітної плати. А та, яка була скороченою, – може бути збільшеною до 40 годин із пропорційним збільшенням зарплати (крім неповнолітніх).

Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.

Додатково скасовуються:

- заборона роботи у вихідні дні;

- скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;

- перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем.

Чи можуть працівники піти в щорічну оплачувану відпустку?

Так, але роботодавець може обмежити тривалість відпустки за поточний робочий рік 24 календарними днями. Роботодавець може відмовити в наданні невикористаних відпусток за попередні роки.

Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток – відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років.

Водночас працівник може попросити про

неоплачувану відпустку на будь-який строк – проти 15 днів на рік у мирний час. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу ВПО, на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів.

За яких умов можна розірвати трудовий договір?

Ініціаторами звільнення можуть бути як працівники, так і роботодавці.

Працівники мають право розірвати трудовий договір негайно, якщо:

- підприємство розташоване в зоні бойових дій;

- є загроза їхньому життю і здоров’ю.

Виняток – працівники критичної інфраструктури або залучені до суспільно корисних робіт.

Роботодавцям дозволяється звільнити працівника під час тимчасової непрацездатності чи відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) – з першого дня виходу на роботу.

Роботодавець може звільнити працівника у зв’язку з:

- неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором;

- знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;

- відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Що означає призупинення дії трудового договору?

Якщо внаслідок військової агресії неможливе надання та виконання роботи, закон допускає тимчасове призупинення дії трудового договору. Трудові відносини при цьому зберігаються. Про це роботодавець і працівник мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.

Закон і Бізнес