Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261–1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Право на спадщину обов’язково необхідно оформити у нотаріуса (державного чи приватного), звернутися до якого можна в будь-якому населеному пункті на підконтрольній території України.
Для оформлення спадщини спадкоємцю необхідно вчинити такі дії:
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Тобто, за загальним довоєнним правилом строк прийняття спадщини становив 6 місяців з дня відкриття спадщини.
Втім, зміни, що почали діяти з 06.03.2022, додали до цього строку ще 4 місяці. Обрахунок строку для кожної конкретної відкритої справи до воєнного стану виглядатиме таким чином — якщо до 06.03.2022 року шестимісячний строк спадкування не сплинув, то він автоматично подовжується ще на 4 місяці та в сумі становить 10 місяців, а якщо сплинув під час воєнного стану, але до 06.03.2022 року, то діє стара норма, за якою строк прийняття спадщини або відмови від неї не подовжується та становить 6 місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Це означає, що якщо особа, на момент смерті спадкодавця, була зареєстрована з ним за однією адресою, то їй не обов’язково йти до нотаріуса та писати заяву.
Водночас рекомендується, подати заяву до нотаріуса, щоб уникнути в майбутньому проблем. Річ у тому, що трапляються випадки, що особу виписали без її відома або вона просто проживала зі спадкоємцем без реєстрації місця проживання і відсутні підтверджувальні документи про спільне проживання, у таких випадках факт подачі заяви вже буде підтвердженим фактом, що спадкоємець не пропустив строки подачі заяви про прийняття спадщини.
Ще однією категорією осіб, які автоматично приймають спадщину, відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, крім випадків, встановлених ч. 2 — 4 ст. 1273 цього Кодексу (відмова від спадщини за згодою батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників та обов’язковим дозволом, на таку дію, органу опіки та піклування). Однак і в цьому випадку рекомендуємо подавати заяву про прийняття спадщини в інтересах вище зазначених осіб, оскільки дуже часто інші спадкоємці свідомо не надають інформацію про таких осіб, а отже нотаріус розподіляє спадкову масу між відомими спадкоємцями та в майбутньому призводить до судових «тяганин». Також слід врахувати воєнний стан в Україні, оскільки на територіях де йдуть бойові дії або перебували в окупації, доступу до багатьох реєстрів чи архівів взагалі нема.
Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:
Відповідно до ст. 1272 ЦКУ позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини:
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Отже, якщо спадкоємець пропустив визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності та вони пред’являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.