Судова практика: Чи потрібно сплачувати судовий збір за подання заяви про визнання особи недієздатною?

КЦС ВС наголосив на тому, що з​​а подання заяви про визнання особи недієздатною судовий збір не сплачується.

На офіційному вебпорталі судової влади України опублікували позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 637/909/21 (провадження № 61-3489св22).

Так, суд першої інстанції залишив без руху заяву про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки у зв’язку з несплатою судового збору.

Заявниця клопотала про звільнення її від сплати судового збору згідно з частиною 2 статті 299 ЦПК України та пунктів 5 і 7 частини 1 статті 5 закону “Про судовий збір”, адже вона є законним представником особи, про визнання недієздатною якої просить.

Районний суд визнав заяву неподаною та повернув її заявниці. Апеляційний суд залишив це судове рішення без змін.

Суди вказали, що за змістом частини 2 статті 299 ЦПК України на рахунок держави у справах про визнання фізичної особи недієздатною відносяться саме витрати, пов’язані з розглядом справи, тобто ті, що зазначені в частині 3 статті 133 ЦПК України, а не визначений до сплати в частині 1 статті 133 ЦПК судовий збір. Законом “Про судовий збір” не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду відповідної заяви.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:

• попередні судові рішення скасував;
• передав справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
• зробив нижчевказані правові висновки.

Згідно з частиною 2 статті 299 ЦПК України судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Наведене правило є спеціальним для визначення того, чи повинен заявник під час звернення до суду з такими заявами сплачувати судовий збір.

Воно потребує системного тлумачення, оскільки:

• з одного боку, за визначенням, до складу судових витрат входить відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України і судовий збір;
• з іншого боку – у справах про визнання особи недієздатною покладаються на рахунок держави саме судові витрати, закріплені в частині 3 статті 133 ЦПК України.

Здійснюючи розширене тлумачення застосування частини 2 статті 299 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що на рахунок держави у справах окремого провадження про визнання фізичної особи недієздатною відносяться всі судові витрати – як судовий збір, так і витрати, пов’язані з розглядом справи, що узгоджується з правилом, яке сформульоване в частині 1 статті 133 ЦПК України.

Під час тлумачення Верховний Суд враховував, що:

• частина 3 статті 133 ЦПК містить перелік виключно витрат, пов’язаних із розглядом справи;
• натомість у частині 2 статті 299 ЦПК України йдеться саме про судові витрати, до складу яких, окрім витрат на правову допомогу, належить також судовий збір.

“Застосування частини 2 статті 299 ЦПК України у зв’язку з правилами лише частини 3 статті 133 ЦПК України призведе до необґрунтованого звуженого тлумачення процесуальних прав заявниці та, відповідно, неправомірного обмеження її прав на доступ до суду”, – зауважили у КЦС ВС.

Верховний Суд також зазначив, що набрання чинності законом від 22 травня 2015 року №484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким виключено пункт 9 частини 2 статті 3 закону “Про судовий збір”, згідно з яким судовий збір не справлявся за подання до суду заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, не може бути підставою для стягнення із заявниці судового збору за подання такої заяви, оскільки таке правило передбачено в частині 2 статті 299 ЦПК.

Крім того, КЦС ВС зауважив, що неодноразово наголошував на тому, що в разі, коли буквальне тлумачення норми права не дає однозначної відповіді на те, чи має особа певне право, повинно бути застосовано системне тлумачення норм права.