ВССУ РОЗ’ЯСНЕНО, ЯКА ОСОБА Є НАЛЕЖНИМ ПОЗИВАЧЕМ У СПРАВІ ЗА ПОЗОВОМ ПРО ВИЗНАННЯ ПРАВОЧИНУ НЕДІЙСНИМ

СУДОВА ПРАКТИКА

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ опубліковано аналіз окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз’яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Відповідно до проведеного аналізу судової практики її неоднаковість пов’язана з неоднозначним розумінням деяких положень Цивільного кодексу України, неправильним застосування роз’яснень вищих судових інстанцій, неврахуванням змін у законодавстві після прийняття постанови Пленуму ВСУ № 9.

ВССУ надано відповідні роз’яснення задля усунення невірного застосування судами положень законодавства при розгляді справ про визнання правочинів недійсними.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 

Відповідно до частини п’ятої статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред’явлена будь-якою заінтересованою особою. 

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз’яснено, що заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів. 

В Аналізі наведено критерії визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі: 
1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 
2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені; 
3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно). 

            Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, суди повинні з’ясовувати в кожному конкретному випадку момент укладення договору.

ВССУ звернуто увагу на розмежування понять неукладеного, дійсного, недійсного (оспорюваного чи нікчемного) договору, та зазначено, що недійсним може бути визнаний лише укладений договір, а недодержання сторонами вимог щодо форми правочину чи порядку його укладення не може бути підставою для оспорювання такого правочину в судовому порядку, оскільки в силу закону такий правочин вважатиметься або неукладеним, або нікчемним. 

Поряд з цим договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону, але експертизою підтверджено, що одна із сторін його не підписувала, є вчиненим та пункт 8 постанови Пленуму ВСУ № 9 про невчинення чи неукладення договору не застосовується. 

Вказане відповідно до Аналізу є підставою для визнання договору недійсним згідно зі статтями 203, 215 ЦК у зв’язку з підписанням договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутністю волевиявлення власника, якщо власник у подальшому не схвалив такого правочину.

У зв’язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 Цивільного кодексу України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню. 

          Також ВССУ зауважено на тому, що вимоги про тлумачення змісту правочину підлягають розгляду в порядку позовного провадження за наявності спору між його сторонами.

           В Аналізі ВССУ наведено приклади рішень судів щодо застосування постанови Пленуму ВСУ № 9, зазначено підстави скасування рішень судів першої інстанції в апеляційному порядку, а також правові позиції Верховного Суду України у справах про визнання правочинів недійсними.

           З Аналізом можна ознайомитись за посиланням.